Хміль Іван Сергійович

Іван Сергійович Хміль
Народився16 жовтня 1923(1923-10-16) Редагувати інформацію у Вікіданих
Старі Шепеличі, Іванківський район, Київська округа, Київська губернія, Українська СРР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер6 лютого 2003(2003-02-06) (79 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаУкраїна Україна
Діяльністьісторик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materФакультет міжнародних відносин Київського університету (1951) Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьісторія
ЗакладІнститут історії України НАН України Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор історичних наук (1976)
Відомі учніЛукаш Ольга Іванівна
Аспіранти, докторантиЛукаш Ольга Іванівна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни II ступеня
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Сталінграда»

Іван Сергійович Хміль (16 жовтня 1923, Старі Шепеличі — 6 лютого 2003, Київ) — дослідник історії міжнародних відносин і національно-визвольного руху після Другої світової війни, української дипломатії. Заслужений діяч науки УРСР (з 1982 року).

Біографія

Народився 16 жовтня 1923 року у селі Старих Шепеличах Чорнобильського району Київської області. Учасник німецько-радянської війни, офіцер-ракетник. Нагороджений бойовими орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни І та II ступеня, медалями «За оборону Сталінграда» та іншими.

У 1951 році закінчив факультет міжнародних відносин Київського державного університету, після чого до 1956 року працював журналістом редакції газети «Радянська Україна». У 19561960 роках — аспірант Академії суспільних наук при ЦК КПРС. У 1960 році, під керівництвом І. М. Земськова і В. М. Кулакова, захистив кандидатську дисертацію на тему: «Зовнішньополітична діяльність Української РСР за утвердження Радянської влади (1917—1920 рр.)».

У 19601965 роках — головний редактор видавництва АН УРСР, заступник головного вченого секретаря Президії АН УРСР, учений секретар Секції суспільних наук АН УРСР. Одночасно з 1963 року — старший науковий співробітник відділу нової та новітньої історії, з 1964 року — виконувач обов'язків завідувача відділу історії країн Сходу Інституту історії АН УРСР.

У 19651971 роках — співробітник Секретаріату ООН. У 19761978 роках — завідувач відділу країн зарубіжного Сходу, у 19781989 роках — завідувач відділу зарубіжної історіографії, з 1990 року — провідний науковий співробітник-консультант відділу української революції та громадянської війни Інституту історії АН УРСР. У 1976 році захистив докторську дисертацію на тему: «Антикомунізм в соціально-економічному і політичному житті США (1945—1975)».

Був членом делегацій України на 28-й (1973), 36-й (1981) і 38-й (1983) сесіях Генеральної Асамблеї ООН, представником України на XVII сесії Соціальної комісії ООН (1982) і представником України в Комісії ООН з правах людини (19831985).

Помер в Києві 6 лютого 2003 року.

Основні праці

  • Историография истории Украинской ССР. — Київ, 1986 (укр.), 1987 (рос.) (у співавторстві);
  • За освобождение Юга Африки. — Київ, 1976;
  • Антикомунізм у соціально-економічному і політичному житті США. — Київ, 1975 (у співавторств);
  • Дипломатична діяльність Української РСР (1917—1920). — Київ, 1962.

Література

Посилання

  • Хміль Іван Сергійович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.293-294