Харитонівка (Прилуцький район)

село Харитонівка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район
Тер. громада Срібнянська селищна громада
Код КАТОТТГ UA74080150280074549
Основні дані
Засноване 1345
Населення 488
Площа 2,834 км²
Густота населення 172,19 осіб/км²
Поштовий індекс 17340
Телефонний код +380 4639
Географічні дані
Географічні координати 50°38′27″ пн. ш. 32°59′59″ сх. д. / 50.64083° пн. ш. 32.99972° сх. д. / 50.64083; 32.99972
Середня висота
над рівнем моря
128 м
Водойми Галка
Місцева влада
Адреса ради 17340, Чернігівська обл., Срібнянський р-н, с. Харитонівка, вул. Першотравнева, 21
Карта
Харитонівка. Карта розташування: Україна
Харитонівка
Харитонівка
Харитонівка. Карта розташування: Чернігівська область
Харитонівка
Харитонівка
Мапа
Мапа

Харито́нівка — село в Україні, в Прилуцькому районі Чернігівської області. Входить до складу Срібнянської селищної громади. Розташоване на лівому березі р. Галки (лівої притоки р. Лисогору), за 8 км від центру громади та за 11 км від автодороги Київ — Суми. Населення становить 488 осіб.

Історія

Біля села виявлено поселення епохи бронзи і раннього заліза (2-1 тис. . до н. е.), ранньослов'янського часу (3-5 ст).

Вперше згадується 1666. Входила до Срібнянської, а з 1761 — до Друговарвинської сотні Прилуцького полку, до Глинського повіту Чернігівського намісництва, до Прилуцького повіту (1797—1923).

До 2017 року центр сільради, якій підпорядковувався хутір Скибівщина.

Гетьманщина

1666 — 36 господарств селян, з них 15 орали «на 4-х волах» та 21 госп. — «на 2-х волах»; козаки не показані. Вільне військове село «до ратуші Срібнянської прислушаюче». 1730 гетьман Данило Апостол віддав його на уряд генеральному обозному Я. Лизогубу, за яким воно залишалося й 1737. У тому ж році — 69 госп. селян, 36 госп. козаків (13 виборних, 23 підпомічників) та З госп. козачих підсусідків. У 2-й пол. 18 ст. Харитонівка перейшла до Милорадовичів. В селі у 17-18 ст. діяла козацька школа.

1780 — 48 дворів (98 хат) селян, які належали майору(?) Андрію Милорадовичу, 3 двори (10 хат) підсусідків та 41 двір (71 хата) козаків. Діяла дерев'яна Іоанно-Предтечинська церква, побудована 1784 (перша церква збудована до 1666).

Імперський період

1797 налічувало 708 душ чоловічої статі податкового населення.

У 19-20 ст. поміщиками у селі залишались Милорадовичі. 1859—243 двори, 1759 жителів. Згідно з реформою 1861 утворено Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян, якому підпорядковані 2 сільські громади (494 ревізьких душ). Козаки села села підлягали Іванківському Волосному правлінню відомства Палати державного майна.

Після реорганізації волостей 1867 увійшла до Березівської волості 2-го стану. 1886 налічувалось 194 двори селян-власників, які входили до 2-х сільських громад (О. Милорадовича та М. Милорадовича), 124 двори козаків, 3 двори міщан та ін., 350 хат, 1913 жителів.; діяли: дерев. Іоанно-Предтечинська ц-ва (закрита за часів рад. влади), земське початкове однокласне училище (засн. 1860, у підпорядкуванні земства  — з 1872), 3 шинки, базар щочетверга, крамниця, кузня, 14 вітряків.

На 1903 р. в селі числилось понад дві з половиною тисячі мешканців. 1910 р.— 330 господарств, з них козаків — 112, селян 205, євреїв — 1, ін. непривілейованих — 2, привілейованих — 10, налічувалось 2013 жителів, у тому числі 12 теслярів, 18 кравців, 14 шевців, 1 столяр, 4 ковалі, 3 слюсарі, 1 чинбар, 50 ткачів, 3 візники, 52 поденники, 24 займалися інтелігентними та 304 ін. неземлеробськими заняттями, все інше доросле населення займалося землеробством. 2112 дес. придатної землі. Діяли: дерев'яна церква, земське початкове однокласне училище, в якому навчалося 99 хлопч. та 31 дівч. (1912), однокласна жіноча церковнопарафіяльна школа. В 1910 році її закінчило 6 дівчат з отриманням свідоцтва. Ще 35 навчалися. Знаходилася школа в церковному приміщенні, і це було не зручно. Навчання проводилося безкоштовно. Вчитель мав власну квартиру при школі.[1]

Радянський період

При запровадженні округів у 1923 р. відійшла до Роменського округу.

7 липня 1942 року розпорядженням німецького коменданта м. Срібного Брандау і старости села Харитонівка на примусові роботи в Німеччину було вивезено 65 жителів села віком від 16 до 49 років. 37 мирних жителів загинули в результаті діяльності окупаційної влади.[2]

1996 року село мало 240 дворів, 555 жителів[3]

Уродженці

  • Скорик Віталій Григорович (1986—2022) — лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Див. також

Примітки

  1. Прилукское уезд. земское собрание 1916 рік.
  2. Державний архів Чернігівської області, фонд 3013, опис 1, справа 86. Акты-списки убитых и угнанных в рабство в Германию граждан Сребнянского района.
  3. Харитонівка// Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. — С. 505—506

Посилання

  • Полное географическое описание нашего Отечества. Том VIII — Малороссия. — С.-Петербург, 1903. — С 364.(рос.)