Лебединці (Прилуцький район)

село Лебединці
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район
Тер. громада Срібнянська селищна громада
Код КАТОТТГ UA74080150170042541
Основні дані
Засноване 1750
Населення 366
Площа 1,156 км²
Густота населення 316,61 осіб/км²
Поштовий індекс 17342
Телефонний код +380 4639
Географічні дані
Географічні координати 50°34′8″ пн. ш. 33°1′13″ сх. д. / 50.56889° пн. ш. 33.02028° сх. д. / 50.56889; 33.02028
Середня висота
над рівнем моря
165 м[1]
Відстань до
районного центру
13 км
Місцева влада
Адреса ради 17341, Чернігівська обл., Срібнянський р-н, с. Карпилівка, вул. Миру, 43
Карта
Лебединці. Карта розташування: Україна
Лебединці
Лебединці
Лебединці. Карта розташування: Чернігівська область
Лебединці
Лебединці
Мапа
Мапа
Село Лебединці Срібнянського району Чернігівської області. Будинок для гостей у садибі Г.П.Галагана. Головний фасад будинку. Фото початку ХХ ст.
Село Лебединці Срібнянського району Чернігівської області. Гостьовий будинок у садибі Г. П. Галагана. Головний фасад будинку. Фото початку XX ст.

Лебеди́нці — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Розташоване за 13 км від центру громади. Входить до складу Срібнянської селищної громади. Населення становить 366 осіб.

Історія

Вперше згадуються 1797 року як хутір Лебединський. Входили до складу до Прилуцького повіту. (1797—1923), до Срібнянського р-ну Прилуцького округу (1923—1930) і Чернігівської області (з 1932).

Хутір Лебединський заснований наприкінці XVIII століття на шляху з Срібного на Лохвицю колез. ас. Іваном Ґалаґаном, у власності якого було декілька хуторів у Першоварваринській сотні. Дерев'яну Варваринську церкву споруджено на кошти графа Григорія Галагана 1854 року.

Вперше на село згадується (позначено) на мапах 1826—1840 років як Лебедянський[2]

У 1854—1856 роках український архітектор Є. І. Червинський на замовлення Г. П. Галагана побудував у Лебединцях будинок, в архітектурі якого повторені риси хати козацької старшини часів Гетьманщини.

1859 року в Лебединцях було 86 дворів селян, 526 жителів.[3]

У 1861—1866 роках селяни Лебединець підпорядковані Карпилівському Волосному правлінню тимчасово-зобов'язаних селян. Після реорганізації волостей Лебединці 1867 увійшли до Срібнянської волості 2-го стану.

1886 — 125 дворів селян-власників, 138 хат, 771 жителів. Діяли: земське початкове училище (1873), шинок, 8 вітряків.

1910 — 158 господарств, з них селян — 154, євреїв — 1, привілейованих — 3, наліч. 1035 ж., у тому числі 1 тесляр, 2 кравці, 1 швець, 3 ковалі, 3 ткачі, 5 поденників, 2 займалися інтелігентними та 84 — ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 475 дес. придатної землі. Діяли: дерев'яна Варваринська церква (закрита за часів радянської влади), при ній бібліотека, школа грамоти; земське початкове училище, у якому навчалося 49 хлопців та 14 дівчат (1913).

1911 року у селі Лебединці були Варваринська церква та земська школа, мешкало 1017 осіб[4].

У 1923—1930 роках Лебединці — центр сільради. 1925 — 228 дворів та 1228 мешканців; 1930 — 228 дворів, 1330 мешканців, 1996 — 150 дворів, 432 мешканці[5].

До 2017 року орган місцевого самоврядування — Карпилівська сільська рада

Див. також

Примітки

  1. Прогноз погоди в с. Лебединці. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
  2. Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 29 грудня 2021.
  3. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 28 грудня 2021.
  4. Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии / Полтавский губерский статистический комитет. — Полтава : Типография Д. Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. — С. 318. (рос.)
  5. Шкоропад Д. О., Савон О. А. Лебединці // Прилуччина: Енциклопедичний довідник / За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин : ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. — С. 249. — ISBN 978-966-340-221-5.