Халаїмгородоцька волость — адміністративно-територіальна одиниця Бердичівського повіту Київської губернії з центром у містечку Халаїмгородок.

Станом на 1886 рік складалася з 8 поселень, 8 сільських громад. Населення — 5763 осіб (2867 чоловічої статі та 2896 — жіночої), 670 дворових господарства^[1].

Поселення волості:

• Халаїмгородок — колишнє власницьке село при річці Гуйва за 22 версти від повітового міста, 1081 особа, 186 дворів, православна церква, школа, поштова станція, постоялий будинок, 3 водяних млини. За 6 верст — залізнична станція Чорнорудка.
• Кам'янка — колишнє власницьке село при річці Гуйва, 240 осіб, 37 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини, горілчаний і винокурний заводи.
• Кашперівка — колишнє власницьке село при річці Гуйва, 536 осіб, 86 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 3 водяних млини.
• Лебединці — колишнє власницьке село, 881 особа, 122 двори, православна церква, постоялий будинок, кінний млин.
• Чорнорудка — колишнє власницьке село при річці Пустоха, 597 осіб, 100 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка та 2 водяних млини.

Наприкінці 1880-х років волость було ліквідовано, більшість території відійшла до складу Білопільської волості (Кам'янка, Кашперівка, Халаїмгородок), менша (села Лебединці та Чорнорудка) - до складу Мало-Чернявської волості.

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.