Фінські імена за структурою багато в чому схожі з іншими європейськими іменами і складаються з особового імені та прізвища. При цьому офіційно прізвище слідує за ім'ям. У фінській мові особисте ім'я при використанні спільно з прізвищем не відмінюється, а змінюється тільки прізвище. Наприклад: Toivo Lehtinen (Тойво Лехтінен) — Toivo Lehtiselle (Тойво Лехтінену). Наголос в іменах людей, як і взагалі у фінській мові, переважно падає на перший склад.

У ряді сільських районів існує більш давній союз імен, де прізвище передує імені, наприклад Ільвес Ханну, Ойнос-Віллі (офіційні форми: Ханну Ільвес, Віллі Ойнонен).

Згідно з фінським законами, дитині можна давати від одного до трьох імен.

У Фінляндії поширені імена іншомовного походження (наприклад, Юхані і Марія), так і власне фінські (наприклад, Ільмарі і Сату). Нижче наведено десять найпопулярніших чоловічих імен як за весь час ведення подібної статистики (понад сто років), так і за період 2010-2012 рр.

Далі представлені списки найпопулярніших жіночих імен за аналогічні періоди часу.

Багато зі споконвічно фінських імен досі не втратили свого первинного значення — прикладами можуть служити чоловічі імена Тойво (toivo — надія, бажання) і Онні (onni — щастя, удача), а також жіночі — Сату (satu — казка), Хельмі (helmi — перлина) і Унельма (unelma — мрія).

Перше фінське прізвище в церковні книги було записано в 1823 році. Якась Матильда одружилася з Пентті, будинок якого стояв на березі озера Мякіярві, і стала Матільдою Мякіярві.

Зараз чоловічі прізвища у Фінляндії не відрізняються від жіночих, однак, згідно зі східнофінськими традиціями, які втратили свій вплив ще в XIX столітті, жіночі прізвища повинні мати закінчення «тар» (фінське закінчення, що позначає приналежність слова до жіночого роду, — воно застосовується і до звичайних слів). Наприклад, жіночий варіант прізвища Пуумалайнен — Пуумалатар.

Типовими для фінських прізвищ є закінчення «-нен» («-nen») і «-ла»/«-ля» («-la»/«-lä»).

Велика частина фінів залишалася без прізвищ до кінця XIX століття, оскільки податі збиралися відразу з усієї садиби, а не з кожної людини, і в державному масштабі потреби точно ідентифікувати людей не виникало.

Закон, який зобов'язує кожного фінна мати прізвище, з'явився у Фінляндії тільки після набуття незалежності — в 1920 році — прізвища потрібні були для виборчих бюлетенів, банківських рахунків, поштової служби та збору податків. Кожен фін повинен був сам обрати собі прізвище і записати його у місцевого священика.

В основному прізвища вибиралися виходячи з місць проживання, тому у Фінляндії так багато прізвищ, пов'язаних з природою. Прізвища вибиралися красиві і милозвучні Також прізвища утворювалися від назви села, або садиби, від імені батька, професії або прізвиська. Широку участь брала місцева інтелігенція — пастори, чиновники, вчителі.

Наприклад, походження славного прізвища Кокконен: В ніч на 'Іванів день' для вигнання злих духів прийнято запалювати велике вогнище "кокко" (орел), з орлами пов'язано родове місце проживання. За уявленнями фінів, саме орел підіймається вище за всіх птахів, так і полум'я "кокко" має злетіти високо в небо, щоб розігнати темні сили.

У цей час, в пору пробудження національної гордості, почався масовий переклад іноземних прізвищ фінською мовою. Фінська шляхта носила шведські прізвища, але водночас мода змінилася. Аристократія вирішила проявити патріотизм і відмовитися від європейських коренів, згадавши про своє фіно-угорське походження. Так, приблизно в цей час письменник Юханнес Брофельдт став Юхані Ахо, художник Аксель Галлен став Акселі Галленом-Каллелою, поет Ейнар Льоннбом — Ейно Лейно, сьомий президент Фінляндії Юхан Хелльстен — Юго Паасиківі.

Нижче наведено список найбільш поширених у Фінляндії прізвищ станом на 5 вересня 2022 року^[1].

• Name service [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]