Лідер та один із засновників руху «Гонор». Ветеран «Азову», колишній керівник київського осередку Цивільного Корпусу «Азов» та київського осередку партії Національний корпус. Організатор та учасник активістських ініціатив проти нелегальних забудов, акцій на підтримку політичних в’язнів та жертв політичних злочинів. Зіграв головну роль у фільмі українського режисера Олега Сенцова«Носоріг»[1].
У 2018 році закінчив Київський національний університет будівництва та архітектури за фахом «Інженер-будівельник». З другого курсу перейшов на заочну форму навчання через участь в Революції Гідності[5].
У 2021 році вступив в Український католицький університет (УКУ) на спеціальність «Публічне управління та адміністрування», але не завершив навчання через війну [6].
У 2015 році, після повернення з фронту, став одним з організаторів мирної громадської акції «Блокада Криму».
У 2015 році — голова ГО «Цивільний корпус Азов» у місті Київ.
У 2015 році — один з творців неформального молодіжного руху «Гонор».[8][9][10]
Логотип руху та роти «Гонор»
У 2016 році — голова Київського осередку політичної партії «Національний Корпус».
У 2015 – 2017 роках запустив ряд громадських проектів, серед яких: «Зоозахист», мета якого боротьба з жорстоким поводженням з тваринами[11], підтримка притулків і боротьба з догханерами; «Одна кров» — проект зі збору донорської крові для дітей і поранених військових; «Наше майбутнє» — допомога дітям, які залишилися без піклування батьків, ряд спортивних та освітніх ініціатив. Акції на підтримку Сергія Стерненка.
Організовував «Уроки мужності»: спеціальні лекції для школярів про патріотизм і військову підготовку.
У 2018 був учасником затримання бразильського найманця «Л/ДНР» Рафаеля Лусваргі.
29 січня 2018 року взяв участь у відкритті пам'ятника героям Крут у Києві.
Навесні 2019 року склав повноваження голови Київського осередку політичної партії «Національний Корпус» та звинуватив партію у оборудках чорною касою, яку за його словами, йому було доручено вносити на офіційні рахунки партії через підставних осіб.[12]
Займає безкомпромісну позицію щодо нелегальних забудов у Києві. Був організатором численних акцій прямої дії та інформаційних кампаній проти забудови скверу Нарбута, Протасового яру, Сінного ринку, Святошинського провулку, еко-парку Оскорки, гірки Крістера, вулиці Чорнобильської, проти забудови на Андріївському узвозі, учасником боротьби за музей на Поштовій площі.
14 січня 2022 року невідомі облили фарбою будинок Філімонова та автівку й підкинули на подвір'я свинячу голову. Сергій звинуватив у цьому власницю будівельної компанії «СтоліцаГруп» Владиславу Молчанову[13]. За словами Сергія, забудовники пропонували йому за відмову від акцій від 50 тисяч до 1 мільона доларів[14].
Активний учасник ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?» — громадської ініціативи, створеної друзями активістки Катерини Гандзюк за кілька днів після нападу на неї. Активісти відвідують судові засідання по справі та слідкують за кроками слідства з метою, щоб всі причетні до вбивства Каті були покарані.
24 лютого 2021 року разом із побратимами з організації «Гонор» увірвася в залу засідань Краматорської міської ради під час сесії та влаштував сутичку з представниками фракції «Партії Шарія» в міськраді, коли ті прийшли разом з плакатами на підтримку Анатолія Шарія[17]. За активну протидію відомому проросійському пропагандисту потрапив у поле зору російської пропагандистської машини.
У березні 2021 року організував акцію «Не чуєш? Побачиш» на підтримку Сергія Стерненка — громадського діяча, незаконне ув’язнення якого підняло хвилю протестів та мирних акцій підтримки по всій країні.
У 2021 році за спільним рішенням Української школи політичних студій (УШПС) та Віктора Гандзюка, після консультацій з представниками громадянського суспільства, Сергій Філімонов отримав стипендію за громадянську позицію імені Катерини Гандзюк.[18] Щорічну стипендію за громадянську позицію імені Катерини Гандзюк було засновано УШПС у 2019 році, Катерина — випускниця Школи 2015 року.
Російсько-українська війна
З перших днів повномасштабного вторгнення сформував підрозділ, основою якого стали члени та прихильники руху «Гонор». Підрозділ брав участь у обороні Києва та Київщини.
13 вересня 2024 року видання Forbes Ukraine включило Сергія в список «30 до 30» 2024 року до якого увійшли «молоді українці, які найбільше дивували й надихали нас своїми досягненнями протягом року» [27].
Кримінальне переслідування
У 2014 під час участі в Революції Гідності піддавався переслідуванням з боку влади. Значився в списках т. зв. «смертників» — списків з іменами активістів Майдану, яких влада часів Януковича планувала фізично знищити за допомогою міліції та криміналу[28].
Проходить обвинуваченим в декількох судових справах, що пов'язані з боротьбою з незаконними забудовами.[29]
10 вересня 2016 року був затриманий через зіткнення з представниками поліції під офісом «Київміськбуду» під час акції проти забудови Святошинського провулка. Після затримання був взятий під варту, але в подальшому випущений на поруки народних депутатів Андрія Білецького та Олега Петренка.[30]
У травні 2018 року отримав нове звинувачення, за організацію бійки з тітушками на забудові Екопарку «Осокорки»[31]. Забудовник «Аркада» і підрядник «Контрактбудсервіс» намагалися почати будівництво на місці озера Небреж, і побудувати 43 будівлі поверховістю 25-27 поверхів. Місцеві мешканці вважають будівництво незаконним.
30 травня 2018 року суд обрав запобіжний захід для Сергія — нічний домашній арешт, який тривав до 29 вересня 2018 року.[32]
«Кастинг на головну роль у фільмі проходив серед ветеранів, колишніх в’язнів, спортсменів. Ми шукали актора, життєвий шлях якого схожий на шлях головного героя. Сергій отримав роль як людина, яка пройшла складний шлях від футбольного фаната через Майдан та війну, а зараз є свідомим активістом правозахисного руху України», – коментує вибір актора режисер Олег Сенцов.[37]
