PROFILPELAJAR.COM

Фредді Роуч
англ. *Freddie Roach*
Фредді Роуч; англ. Freddie Roach
	Фредді Роуч у 2010 році
Загальна інформація
Прізвисько	Майстер Роуч (англ. Master Roach); Тарган (англ. La Cucaracha); Хлопчина з хору (англ. The Choir Boy)
Громадянство	США
Народження	5 березня 1960 (64 роки); Дедгем, Массачусетс, США
Проживання	Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Вагова категорія	напівлегка (до 57,15 кг); друга напівлегка (до 58,97 кг); легка (до 61,23 кг)
Стійка	правша
Зріст	165
Професіональна кар'єра
Перший бій	24 серпня 1978
Останній бій	24 жовтня 1986
Боїв	53
Перемог	40
Перемог нокаутом	15
Поразок	13
Нічиїх	0
Не відбулося	0

Фредерік Стівен «Фредді» Роуч (5 березня 1960) — американський боксер-професіонал, один з найкращих тренерів у історії світового боксу, підготував 27 чемпіона світу з боксу^[4].

Фредді Роуч висловив підтримку Україні. На чемпіонський поєдинок Віктора Постола з аргентинцем Лукасом Матіссе Фредді Роуч вийшов у футболці з написом: «Pray for Ukraine» (Моліться за Україну)^[5].

Сім разів ставав переможцем у номінації «Тренер року» за версією Американської асоціації журналістів, які пишуть про бокс (BWAA): 2003, 2006, 2008, 2009, 2010, 2013, 2014^[6]^[7].

У 2012 році включений в Міжнародний зал боксерської слави, який розташований в Канастоті, Нью-Йорк^[8].

Життєпис

Фредерік Роуч народився 5 березня 1960 року в Дедгеме, штат Массачусетс. Мати — Барбара Роуч, була першою у штаті Массачусетс жінкою-суддею з боксу^[9]. Батько — Пол Роуч, колишній боксер, виграв чемпіонат Нової Англії 1947 року в напівлегкій вазі^[10]. У сім'ї було семеро дітей — п'ятеро хлопців та дві дівчинки. Двоє братів: Пеппер та Джо (пом. 28 серпня 2009), пробували свої сили на професійному рингу, але серйозних успіхів не досягли^[11]^[12].

Боксерська кар'єра

Тренуватися зі своїм батьком Фредді почав у 6 років. Як боксер-любитель він провів 150 боїв. Професійним боксером Фредді Роуч став у віці 18 років.

Тренером Фредді був легендарний Едді Фатч^[13]. Перший бій на професійному ринзі провів 24 серпня 1978 року, перемігши за очками Роберто Васкеса.

17 січня 1981 року завоював вакантний титул чемпіона Нової Англії у напівлегкій вазі, перемігши за очками у 10-раундовому бою Джо Філліпса.

5 березня 1985 року Роуч зустрівся з екс-чемпіоном світу в двох вагових категоріях Боббі Чакон. Поєдинок тривав усі відведені 10 раундів. Чакон переміг за очками: 96/94, 97/93, 95/95.

У Лас-Вегасі 22 серпня 1985 року зустрівся з майбутнім чемпіоном світу в двох вагових категоріях Ґреґом Ґогеном. Ґогеном здобув перемогу технічним нокаутом у 7-му раунді^[14].

18 грудня 1985 року Роуч зустрівся з майбутньою легендою Гектором Камачо. Поєдинок тривав усі відведені 10 раундів. Камачо здобув перемогу з розгромним рахунком: 99/89 і 99/90 (двічі).

Останній бій на рингу Фредді провів 24 жовтня 1986 року програвши за очками Девіду Рівеллі.

Тренерська кар'єра

Після завершення боксерської кар'єри працював телевізійним маркетологом, офіціантом в ресторані. Працював протягом п'яти років помічником Едді Фатч^[15] .

На даний момент у Роуча є власний зал — «Wild Card Boxing Club» в Лос-Анджелесі, де він працює разом зі своїм братом Пеппером.

За свою кар'єру Роуч встиг попрацювати з багатьма видатними спортсменами. Найбільших успіхів він досяг з філіппінським боксером Менні Пак'яо .

Найбільш відомі боксери, з якими працював Роуч

Хвороба Паркінсона

Фредді Роуч страждає від хвороби Паркінсона. Такий діагноз Роучу поставили у 1990 році, через три роки після того, як він завершив спортивну кар'єру^[19]^[20]. Ліки і терапія допомагають приборкати прояв хвороби, але вона поступово бере своє: тремтячі руки, труднощі з мовою та ходьбою.