Франжолі Андрій Опанасович (13 (25)листопада 1848, Херсон — 6 (18)серпня 1883, Женева) — революціонер, народник.
Біографія
Крім Андрія, в сім'ї дрібного купця південної України виросли Тимофій, Микола, Дмитро, — також революціонери. З 1871 Андрій навчався в Петербурзькому технологічному інституті. Залишив навчання задля «ходіння в народ». Ще в Херсоні входив до товариства самоосвіти. Його однодумцями були Мартин Ланганс, О.Лукашевич, М.Макавеєв, П.Рябков. Створив спільно з друзями публічну бібліотеку для молоді. В 1873—74 — член одеського гуртка чайковців. У 1877 заарештований і проходив у суді по «процесу 193-х». Незважаючи на те, що жодне з висунутих проти нього звинувачень не підтвердилося, був засуджений до заслання в Сольвичегодськ (тепер місто Архангельської області). Після втечі в лютому 1880 із заслання Ф. примкнув до «Народної волі», став членом її Виконавчого комітету, вів пропаганду серед робітників. Після вбивства імператора Олександра II 1 березня 1881, невиліковно хворий, поїхав на Кавказ, на початку 1883 — до Женеви, де й помер.
Примітки
Джерела та література
- Деятели революционного движения в России. Справочник и электронная база данных. Вторая половина 1850-х – 1890-е гг. Т. 2: 1870-е гг. / Ответ. сост. Л.М. Ляшенко. Рабочая группа: А.В. Клименко, З.И. Перегудова, Ю.В. Романов, П.Ю. Савельев. М.: Памятники исторической мысли, 2009. – 696с. ISBN 978-5-88451-254-2 (рос.)
Посилання