Фортунатов Борис Костянтинович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фортунатов (прізвище).
Фортунатов Борис Костянтинович
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився24 січня (5 лютого) 1886 Редагувати інформацію у Вікіданих
Смоленськ, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1936 Редагувати інформацію у Вікіданих
Карагандинська область, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР
 Російська СФРР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьеколог, політик Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьзоологія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materфізико-математичний факультет Московського університетуd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладАсканія-Нова, Московський зоопарк, Кримський природний заповідник і Кавказький заповідник Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаЧлен Всеросійських установчих зборівd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяПартія соціалістів-революціонерів Редагувати інформацію у Вікіданих

Фортунатов Борис Костянтинович (нар. 24 січня 1886(18860124), Смоленськ). У 1912 р. закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету МДУ і в 1915 р. 3 курси Московського Вищого технічного училища (МВТУ). Студентом бере активну участь у політичному житті, з 1902 по 1919 рр. — член партії есерів. У 1905 р. — бореться на барикадах, двічі поранений, висланий за кордон. Всього при царському режимі арештовувався 5 разів. Брав участь у лютневій революції, обраний до Установчих зборів. Жовтневий переворот не сприйняв, був членом військового штабу Комуча в Самарі, з червня 1918 по січень 1919 рр. командував білим кінним загоном у Колчака. Потім перейшов до червоних, воював у кінноті Будьонного, дослужився до комполку. Після громадянської війни займався активною природоохоронною діяльністю, опублікував два фантастичні романи[1][2].

Природоохоронна і наукова діяльність

Увійшовши з військами Будьонного в Асканію, домігся, щоб його залишили охороняти заповідник. У 1920 р. прибув до Харкова на доповідь щодо Асканії до комісара землеробства України Мануїльського, після чого Фортунатова направили в Асканію завідувати науковою частиною заповідника.

На початку 20-х років Борис Костянтинович налагоджує роботу в Асканії-Нова, тимчасово керує заповідником. У січні 1921 р., разом з комісаром Бучушканом їде в Харків, в НКЗ України, завдяки чому було створено комісію з пыдготовки декрету РНК УРСР від 8.2.1921 р. щодо Асканії. У 1923—1924 рр. працює у Московському зоопарку. У 1925—1928 рр. — завідувач зоопарком в Асканії-Нова, кореспондент Українського комітету охорони пам'яток природи. Потім очолює Кримський, Надморські і Кавказький заповідники. З вересня 1933 р. — член Комітету із заповідників при Президіумі ВЦВК. З червня 1932 р. — керівник проектування нового Московського зоопарку в Останкіно[3][4].

Фортунатов — активний учасник різних природоохоронних з'їздів і конференцій — Всеросійської конференції по вивченню природних виробничих сил країни (1923), першого Всеросійського (1929) і першого Всесоюзного (1933) з'їздів по охороні природи, де виступав з доповідями і в дебатах[5][6][7][8].

Б. К. Фортунатову належать десятки природоохоронних статей у різних краєзнавчих і мисливських журналах, ним відредаговано декілька дуже цікавих книг про Асканію-Нова[9][10][11][12][13].

22 жовтня 1933 р. у Москві ОДПУ заарештовує Б. К. Фортунатова[14], його направляють у Бутирки, потім до слідчого ізолятору в Харкові, 24 лютого 1934 р. постановою Судової трійки при колегії ДПУ УРСР Б. К. Фортунатов був засуджений до перебування у виправничо-трудових таборах на десять років. Строк свій відбував під Карагандою, 29 травня 1936 р. звільнений, але залишився працювати в таборі як вільнонайманий[2]. Потім захворів і помер у Долинській лікарні Каралагу. Визначенням судової колегії у кримінальних справах Верховного суду УРСР від 2 листопада 1957 р. зоолога реабілітували[1][3][4].

Публікації

  • Фортунатов Б. К. Бизоны и зубры в Аскании-Нова // Изв. Гос. Степ. заповедника Аскания-Нова. — Херсон, 1922. — Вып. 1. -С. 1-66.
  • Фортунатов Б. К. Два года жизни Аскании-Нова (1921—1922) // Аскания-Нова — Степной заповедник Украины / Под ред. М. М. Завадовского и Б.К Фортунатова. — М.: ГИЗ, 1924.
  • Фортунатов Б. К. Десять років зоопарку // Комуніст. — Харків, 1926. — 25 серпня.
  • Фортунатов Б. Приморські заповідники // Вісті ВУЦВК. — Харків, 1926. — № 278, 2 грудня.
  • Фортунатов Б. Асканія-Нова // Там таки. — С. 18-20.
  • Фортунатов Б. К. Зоопарк // Прил. к газете «Украинский экономист». — Харьков, 1927. — 7 сентября.
  • Фортунатов Б. Приморские заповедники // Охотник. — Москва, 1928. — № 3. — С. 9-10.
  • Фортунатов Б. Доклад о научной библиотеке заповедника // Вісті держ. степ. заповідника «Чаплі». — Держвидав України, 1928. — Т. 5. — С. 120.
  • Фортунатов Б. Доклад о положении зоопарка заповедника // Там таки. — С. 100—111.
  • Фортунатов Б. На автомобиле за браконьерами // Там таки. — 1928. — № 11. — С. 24-27.
  • Фортунатов Б. Зимовки дрофы в Аскании-Нова и Крыму // Укр. охотник и рыболов. — 1929. — № 9. — С. 19-22.
  • Фортунатов Б. В Аскании-Нова // Охотник. — Москва, 1929. — № 7. — С. 18-19.
  • Фортунатов Б. Восстановление стрепета в заповеднике «Чапли» // Там же. — 1930. — № 4. — С. 27-30.
  • Фортунатов Б. Піщано-тирсовий степ // Там таки. — № 11-12. — С. 18-22.
  • Фортунатов Б. К. Итоги десятилетия по восстановлению зубра // Природа и соц. х-во. — 1931. — № 6-8. — С. 128—133.
  • Фортунатов Б. Солоно-озерна дача // Укр. мисливець та рибалка. — 1931. — № 2-3. — С. 8-10.
  • Фортунатов Б. Буркути // Там таки. — № 1. — С. 9-13.
  • Фортунатов Б. К. О генеральном плане реконструкции фауны СССР // Там же. — 1933. — Т. VI. — С. 90-110.

Редагування

  • Степной заповедник Чапли — Аскания-Нова / Под ред. М. Н. Колодько и Б. К. Фортунатова. — М., 1928.

Примітки

  1. ↑ а б Архів СБ України, спр. № 208744, т. 3.
  2. ↑ а б Бело-красный партизан корнет Фортунатов http://socialist.memo.ru/books/html/fortunatov.html [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  3. ↑ а б Борейко В. Е. Словарь деятелей охраны природы. — К.: КЭКЦ, 2001. — 524 с.
  4. ↑ а б Борейко В. Е. Аскания-Нова: тяжкие версты истории (1826—1993). — Киев: Киевский эколого-культурный центр. — 1994. — 157 с.
  5. ↑ Бюллетень Всесоюзной конференции по изучению естественных производительных сил страны 20-26 марта 1923. — М., 1923. — № 2.
  6. ↑ Вайнер (Уинер) Д. Экология в Советской России. Архипелаг свободы: заповедники и охрана природы. — М.: Прогресс, 1991. — 400 с.
  7. ↑ Труды I-го Всероссийского съезда по охране природы. — М., 1930. — 321 с.
  8. ↑ Труды Первого Всесоюзного съезда по охране природы в СССР. -. М., 1935. — 389 с.
  9. ↑ Кожевников Г., Кулагин H., Завадовский М., Фортунатов Б. К судьбам Аскании-Нова // Природа и охота на Украине. — Харьков, 1924. — № 1-2. — С. 203—205.
  10. ↑ Состояние Аскании-Нова // Вісті держ. степ. заповідника «Чаплі». — Харків. — 1924. — Т. 3. — С. 151—174.
  11. ↑ Степной заповедник Чапли — Аскания-Нова / Под ред. М. Н. Колодько и Б. К. Фортунатова. — М., 1928.
  12. ↑ Фортунатов Б. Асканія-Нова // Там таки. — С. 18-20.
  13. ↑ Фортунатов Б. Зимовки дрофы в Аскании-Нова и Крыму // Укр. охотник и рыболов. — 1929. — № 9. — С. 19-22.
  14. ↑ Нуринов А. А. Выше классовую бдительность в науке // Гибридизация и акклиматизация животных. — 1955. — Т. 2. — С. 5-10. — (Тp. НИИ гибридизации и акклиматизации сельскохоз. животных Аскания-Нова).