Флоріян Земялковський нім. Florian Freiherr Ziemialkowski
Портрет Флоріана Земялковського
Міністр у справах Галичини і Лодомерії
квітень 1873 — жовтень 1888
Народження:	28 грудня 1817(1817-12-28) с. Мала Березовиця, нині Збаразького району Тернопільської області, Україна
Смерть:	27 березня 1900(1900-03-27) (82 роки) Відень
Поховання:	Віденський центральний цвинтар
Країна:	Австрійська імперія →  Австро-Угорщина
Освіта:	ЛНУ ім. І. Франка
Партія:	Польський клубd
Рід:	Земялковські
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Флоріян Земялковский (іноді Зємялковський, нім. Florian Freiherr Ziemialkowski; пол. Florian Ziemiałkowski; 28 грудня 1817, с. Мала Березовиця, нині Тернопільського району, Україна — 27 березня 1900, м. Відень) — австрійський державний діяч польського походження, барон. Доктор права.

Народився у Галичині 28 грудня 1817 року в с. Мала Березовиця^[1] (Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, нині Тернопільського району Тернопільської області.

Навчався в Тернопільській гімназії єзуїтів (1825—1833), у 1838 році закінчив Львівський університет, отримав ступінь доктора права.

У 1841 році Земялковського за державну зраду було засуджено до смерті, але згодом він був помилуваний. Через деякий час після звільнення почав працювати адвокатом.

1848 року був членом Центральної національної ради.

1863 року за участь у січневому (польському) повстанні засуджений до трирічного ув'язнення в фортеці, але знову помилуваний; в 1867 був обраний до Райхсрату Австро-Угорщини. У 1867—1868 роках був головою польської фракції («Польського Кола») Райхсрату у Відні.

З 1871 року — президент Львова, з 1875-го — президент Кракова.^[1] З квітня 1873 до жовтня 1888 року був міністром без портфеля в уряді Австро-Угорщини — як Міністр у справах Галичини і Володимирії.

Відомий своїми антиукраїнськими настроями^[2], а самих українців (русинів) вважав тільки частиною польського народу. Відображав інтереси польської східногалицької шляхти та заможнішої частини міської інтелігенції. Відмовився від гасла широкої автономії Галичини, обмежував свої вимоги спольщенням системи шкільництва, судочинства й адміністрації. Також був прихильником порозуміння поляків з урядом Австро-Угорщини та припинення масованих польських патріотичних акцій.

Помер 27 березня 1900^[3][4] в місті Відень.

• Великий хрест ордена Леопольда (1888)^[5].

Польський краєзнавець Леопольд Вайгель^[6][7] присвятив йому свою працю про Коломию «Rys miasta Kołomyi».^[8]

• Дуда І. Земялковський Флоріан // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 651. — ISBN 966-528-197-6.
• Мудрий М. М. Земялковський (Зємялковський) Флоріан // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
• Górzyński S. Nobilitacje w Galicji w latach 1772—1918. — Warszawa  DiG, 1997. — ISBN 83-85490-88-4. (пол.)
• Fras Z. Florian Ziemiałkowski (1817—1900). Biografia polityczna. — Wrocław : Ossolineum, 1991. (пол.)

• Флоріан Земялковський // Центр міської історії Центрально-Східної Європи

Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.