PROFILPELAJAR.COM

Федорін Юрій Петрович
Федорін Юрій Петрович;
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	4 січня 1979; Антрацит, Луганська область, УРСР
Смерть	28 червня 2017 (38 років); Кримське, Луганська область, Україна; (загиблий у бою)
Військова служба
Роки служби	2014—2017
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	93 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Піски; Бої за Донецький аеропорт; Бої за Бахмутку (2017);
Командування
	командир розвідувального відділення — командир машини розвідвзводу
Нагороди та відзнаки
	Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Ю́рій Петро́вич Федо́рін (4 січня 1979(19790104), м. Антрацит, Луганська область, Українська РСР — 28 червня 2017, с. Кримське, Новоайдарський район, Луганська область, Україна) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

Народився 1979 року на Луганщині, в місті Антрацит, — смт Дубівський, що підпорядковане міській раді.

Мешкав на Донеччині, займався перевезенням товарів у торговельні точки, в Маріуполі познайомився з майбутньою дружиною.

З початком російської збройної агресії проти України вивіз сім'єю із захопленої терористами Макіївки, де на той час проживав, спочатку до Маріуполя, а згодом — в смт Білики Кобеляцького району Полтавської області. Раніше в армії не служив, тож у серпні 2014 року пішов на фронт добровольцем — в батальйон «ОУН», воював у Пісках в районі Донецького аеропорту. Отримав контузію, поранення. Коли добровольці увійшли до складу 93-ї бригади, 24 грудня 2014 року офіційно вступив на військову службу за контрактом через Новомосковсько-Магдалинівський об'єднаний міський військовий комісаріат.

Молодший сержант, командир розвідувального відділення — командир машини розвідвзводу 1-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч А1302, смт Черкаське, Дніпропетровська область. Виконував завдання на території проведення антитерористичній операції, зокрема в районі «Бахмутської траси» на рідній Луганщині.

Загинув 28 червня 2017 року близько 20:00 під час виконання бойового завдання поблизу села Кримське. Розвідгрупа висунулася з метою перехоплення ворожих ДРГ, що намагались просунутись углиб позицій бригади. Російсько-терористичні формування спробували штурмувати українську розвідгрупу під прикриттям мінометів. У бою молодший сержант Федорін загинув від численних кульових поранень у груди, закрив собою товаришів^[1]. Ще один військовослужбовець дістав поранення. Тіло загиблого під обстрілами не змогли евакуювати, було вирішено відходити й рятувати пораненого. У подальшому побратими не знайшли тіло на місці бою, воно потрапило до російських бойовиків, понад тиждень тривали перемовини щодо обміну^[2]. Обмін відбувся 7 липня у м. Щастя.

Похований 9 липня на Алеї Героїв міського кладовища райцентру Кобеляки^[3]^[4]^[5].

Залишилися дружина Вікторія та дві доньки — 9-річна Олена та 8-річна Анна. Мати залишилась на окупованій території і на похорон не приїхала. У жовтні 2017 року Кобеляцька РДА ухвалила рішення про виділення грошової компенсації родині загиблого для придбання квартири у Полтаві^[6].

Нагороди та відзнаки

Указом Президента України № 318/2017 від 11 жовтня 2017 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[7].
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно)^[8].
Відзнака Міноборони — нагрудний знак «Знак пошани».
Недержавна відзнака — нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту».
Відзнака Полтавської обласної ради «За вірність народу України» (посмертно)^[9].