Усманський повіт

Усманський повіт - адміністративна одиниця в Азовській губернії (1708 - 1725), Воронізької губернії (1725 - 1779), Тамбовської губернії Російської імперії та РРФСР (1779 - 1923 роках) і Воронізької губернії РРФСР (1923-1928) Повітове місто - Усмань.

Усманський повіт
Герб повіту
Губернія Тамбовська
Центр Усмань
Створений 1645
Площа 4125,8 верст²
Населення 209 910[1] (1897) осіб 

Географія

Усмань

Повіт був розташований на південному заході Тамбовської губернії, межував з Воронезькою губернією на заході та півдні. За площею повіт займав територію в 4125,8 верст ².

Історія

Повіт виник з моменту будівництва фортеці Усмані в 1645 і перебував у підпорядкуванні Розрядного наказу .

1701 р. повіт перейшов у підпорядкування Адміралтейського приказу.

У 1708 р. при заснуванні губерній Усманський повіт увійшов до складу Азовської губернії, яка потім була перетворена на Воронізьку.

1719 - повіт зарахований до складу Воронезької провінції.

1732 - повітове місто.

У 1779 - у складі Тамбовського намісництва (з 1796 - Тамбовської губернії).

1798 - повіт був ліквідований і приєднаний до Липецького повіту.

1801 - повіт відновлено.

Декретом ВЦВК «Про зміни у складі Тамбовської губернії» від 4 січня 1923 р. Усманський повіт у складі міста Усмань, Барятинської, Березнегуватської, Березнегівської, Бреславської, Верхньо-Матрьонської, Демшинської, Дмитрівсько-Дубровської, Завальської, Завальської,, Куликівської, Марфінської, Нижньо-Матронської, Ново-Черкутинської, Павлівської, Пашківської, Підворської, Піддубрівської, Пушкінської, Ростовської, Сафонівської, Талицької, Тихвінської та Приміської волостей був приєднаний до Воронізької губернії [2]. При цьому Карпельська, Мордовська, Ново-Микільська та Чемлицька волості були передані до Тамбовський повіту.

Згідно з Декретом ВЦВК від 12 лютого 1923 [3]. До складу Усманського повіту увійшли Олександрівська, Матронська, Михайлівська, Садівська, Щученська волості Бобровського повіту; Верхньохавська, Іванівська, Щукавська волості Воронезького повіту.

12 травня 1924 року з Піддубрівської волості до Березівської волості Воронізького повіту було передано селище Нелжа.

14 травня 1928 року Воронезька губернія була включена до Центрально-Чорноземної області

16 липня 1928 повіт був скасований і увійшов до складу Воронезького округу Центрально-Чорноземної області. При цьому Велико-Матренська, Талицька та Щученська волості, Березняківська, Верхньо-Мотренська, Демшинська та Марфінська сільради Верхньо-Мотронської волості та всі сільради Добринської волості, за винятком 3-ї Богородицької та Пушкінської сільрад, були безпосередньо передані до Борисоглібського району. області. Одночасно місто Усмань було передано до Усманського району Воронезького округу Центрально-Чорноземної області.

Населення

Населення повіту в 1896 211 529 чол [4].

За переписом 1897 року у повіті було 209 910 жителів (102 431 чоловіків та 107 479 жінок). У м. Усмань - 9986 чол.

За підсумками всесоюзного перепису населення 1926 населення повіту склало 362 645 осіб [5], з них міське - 13 456 осіб.

Населені пункти

В 1893 до складу повіту входило 449 населених пунктів, найбільші з них [6]:

Землевласники повіту

Садиба Лотарево князів Вяземських

Землевласниками повіту за даними енциклопедії «Вся Россия» 1895 [7] .

Садиба Байгора Вельямінових
Файл:Ogarkov Ertel.jpg
Купець огарків на природі.

Адміністративний поділ

На початку XIX століття повіт ділився на 2 табори [9] :

На початку XX століття було створено третю — із центром у с.Мордове [11]

Волості

Місто Усмань на початку XX ст.

Волость - станова територіальна одиниця, що охоплює кілька селищ, виконавчим органом якої було волосне правління. Волосні правління вводилися згідно із законом від 7 серпня 1797 р. «Про поділ казенних селищ на волості та порядок внутрішнього їх управління» для розмежування волостей, населених державними селянами. Розмір волості обмежувався 3000 душ. Назва волості визначалася назвою її головного селища. У повіті було створено такі волості:

В 1861 в ході Селянської реформи були створені нові волості і їх кількість збільшилася до 28 [13], до кінця століття скоротилося до 25 волостей [6] :

Воєводи (1645-1701)

  • Вельямінов Степан Михайлович. З січн. 1645 року до сент. 1648 року.
  • Вельямінов Мирон Михайлович. З сент. 1648 року до липня 1649 року.
  • Челіщев Єноклич Григорович. З липня 1649 року до 11 серпня 1650 року.
  • Кн. Волконський-Хромой Іван Михайлович. З 11 авг. 1650 року до осені 1654 року.
  • Сухотін Денис Іванович. З осені 1654 р. до верес. 1656 року.
  • Наришкін Василь Полікарпович. З 1 окт. 1656 до 27 березня 1657 року.
  • Белелюбський Воїн Борисович. З 13 февр. 1659 року до січ. 1661 року.
  • Карпов Володимир Данилович. З 6 янв. 1661 р. до лютого 1663 року.
  • Карандєєв Матвій Феодорович. З лют. 1663 р. до лют. 1665 року.
  • Лазарєв Іван Дмитрович. З февр. 1665 р. до лют. 1667 року.
  • Ушаков Степан Йосипович. З февр. 1667 р. до 1 березня 1669 року.
  • Маслов Іван Олександрович. З 1 березня 1669 до березня 1671 року.
  • Верьовкін Кирило Дмитрович. З березня до осені 1671 року.
  • Карпов Прокопій Данилович. З осені 1673 року по січень. 1676 року.
  • Караулов Степан Леонтійович. З 1 янв. 1676 р. та 1 березня 1677 року.
  • Клішков Дмитро Борисович. З 1 березня 1677 року до березня 1679 року.
  • Сухотін Андрій Кирилович. З 1 березня 1679 р. до літа 1680 року.
  • П'ятове Іван Ларіонович. З літа 1680 р. до 11 вересня 1682 року.
  • Тарбеєв Дмитро Дмитрович. З 11 сент. 1682 р. жовтень. 1683 року.
  • Косагов Григорій Іванович. З окт. 1683 р. до 24 авг. 1684 року.
  • Вісленєв Петро Денисович. З 24 авг.1684 р. до травня 1685 року.
  • Карцев Федір Степанович. З травня 1685 року до 30 травня 1686 року.
  • Пещуров Микита Іванович. З З0 травня 1686 року до 5 червня 1687 року.
  • Кропотов Іван Софронович. Літо 1687 року до 5 вересня.
  • Кропотов Василь Іванович. З 5 сент. 1687 року до 5.сент. 1689 року.
  • Ізвольський Петро Семенович. З 5 сент.1689 р. до осені 1691 року.
  • Кн. Дулов Ігнатій Іванович. З осені 1691 року до весни 1693 року.
  • Дмитрієв Євдоким Петрович. З весни 1693 р. до авг. 1695 року.
  • Ігнатьєв Пилип Іванович. З сент. 1697 р. до 9 вересня 1699 року.
  • Лавров Богдан Васильович. З 9 вересня 1699 року до вересня 1701 року

Городничі (1779-1862)

  • 1.Мелехов Аким Данилович, к.с. - 1779-1783 роки.
  • 2.Шибарин Степан Опанасович, сек.-м. - 1783-1786 роки.
  • 3.Зінкевич, підпоручик, прав. посад. - 1802 рік.
  • 4.Вендеревський Іван Васильович, т.с. - 1802-1810 роки.
  • 5.Путятін Сергій Олексійович, князь, т.с. - 1811-1813 роки.
  • 6.Маслов Микола Васильович, т.с. - 1814-1815 роки.
  • 7.Белелюбський Борис Петрович, шт.-кап. - 1816-1819 роки.
  • 8.Голдобін Микола Федорович, полк. - 1822 рік.
  • 9.Єсипов Василь Васильович, майор н.д. - 1823 рік.
  • 10.Рожанський Василь Олексійович, прав.долж. - 1824 рік.
  • 11.Рудніков Карп Карпович - 1824-1829 роки.
  • 12.Потулов Микола Васильович- 1833-1834 роки.
  • 13.Рожанський Василь Олексійович- 1834-1835 роки.
  • 14.Колобов Олексій Максимович- 1838-1842 роки.
  • 15.Даєв Микола Петрович, майор- 1842-1845 роки.
  • 16.Бурков Іван Гнатович - 1845-1846 роки.
  • 17.Судьбинський, прав. посада - 1846-1847 роки.
  • 18.Євреїнов Михайло Мелентійович - 1847-1848 роки.
  • 19.Желябужський Микола Олексійович, в. о. - 1847 рік.
  • 20.Ієрусалимський Карп Гаврилович, майор, пр. посад. - 1849 рік.
  • 21.Об'єдков Михайло Федорович, прав. посад. - 1849 рік.
  • 22.Мосолов Іван Іванович, прав. посад. - 1849 рік.
  • 23.Лебедєв Василь Олександрович, прав. посад. - 1849 рік.
  • 24.Желябужський Микола Олексійович, поручик - 1849-1851 роки.
  • 25.Запольський - 1851-1853 роки.
  • 26.Сіреліус Осип Федорович, підпоручик - 1853-1854 роки.
  • 27.Соколов Павло Дмитрович, шт.-кап. - 1854-1859 роки.
  • 28.Базилевський Євген Васильович - 1860-1861 роки.
  • 29.Добромислов Іван Ілліч, т.с., прав. посад. - 1862 рік.
  • 30.Болтенков Василь Михайлович, майор - 1862-1863 роки

Голови повітової земської управи (1865-1918)

Файл:Члены Городской управы г. Усмани.jpg
Члени міської управи м. Усмані
Голова повітової земської управи — виборна посада, яку обирають голосні Земські Збори кожні три роки. Список складений за даними Журналів Усманського Повітового Земського Зборів [14]
П. І. О. портрет Титул, чин, звання час заміщення посади
Мамонтів

Павло Іванович

відставний полковник 1865 - 1870, січень (пішов у відставку за сімейними обставинами) [15]
Потап'єв Василь Єгорович штабс-капітан 1870, січень [15] - 1877
Новосілов

Іван Тихонович

1883 - титулярний радник, 1901 - статський радник 1883 - 1901
Стерлігів

Ілля Іванович

поручик 1901 - 1904
Новосілов

Гаврило Миколайович

підполковник 1904 - 1913 (до 31 жовтня 1914)
Мисливців

Михайло Михайлович

спадковий дворянин 1914 - 21 вересня 1917
Виполатів

Микола Миколайович

Ispolatov N I.jpg
Ispolatov N I.jpg
 лікар 21 вересня 1917-1918

Повітові ватажки дворянства (з 21 вересня 1865 р. - голови повітових Земських Зборів)

Предводитель дворянства - виборна посада дворянського самоврядування, а також місцевого управління і земського самоврядування, одна з основ державності. На початок XX століття повітовий ватажок дворянства зосередив у своїх руках владні повноваження трьох типів: станові, всестанові та державні. Список складено за відомостями А. Н. Норцова[16][17].
П. І. О. портрет Титул, чин, звання час заміщення посади
Баранов Данила Павлович майор 1783- 1786
Лотарёв Павел Михайлович полковник 1786 — 1788
Якушкін Яків Васильович 1788 — 1791
Хлусов Ілля Лукіч секунд-майор 1791
Бологівський Дмитро Якович Статський радник 1791 — 1798

1806—1812

Баранов Иван Данилович майор 1798 — 1806

1812—1819

Бунін Микола Анатолійович мічман 1819 — 1828
Селіванов Микола Олексійович штабскапітан 1829
Скуратов Иван Петрович 1829 — 1831
Болотників Єгор Іларіонович штабскапітан 1831 — 1834
Федоров Іван Іванович майор 1834
Яковлєв Дмитро Олександрович поручик 1835 — 1840
Вельямінів Микола Володимирович губернский секретар 1840 — 1848
Голіцин

Юрій Миколайович

князь 1849
Вяземський Дмитро Єгорович князь, штабскапітан 1849 — 1851
Федоров Микола Олександрович штабскапітан 1851 — 1854
Сомов Михайло Миколайович капітан 1854 — 1857
Сніжків Григорій Олексійович дійсний статський радник (1869) 1857 — 1864
Охотніков

Михайло Олександрович

(ум. 18.02. 1875)[18]

подполковник 1864 — 1875
Бланк Василь Григорович коллежский асессор 1875 — 1878
Филипов Сергій Михайлович Штабсротмістр 1878 — 1881
Ладиженський Михайло Олександрович статский советник 1881 — 1884
Вяземський Леонід Дмитрович
князь, генерал від кавалерії (1906) 1884 — 1888
Вельямінов Григорій Миколайович титулярний радник 1888 — 1893
Охотніков Платон Михайлович дійсний статський радник (1904) 1893 — 1902
Савельєв Георгій Костянтинович Колезький асесор 1902 — 1905
Якубович Микола Андрійович
генерал-лейтенант 1906 — ?
Андрєєв Борис Миколайович поручик 1910 — 1912
Вяземський

Борис Леонідович

Файл:VjazemskyBoris.jpg
 князь, Колезький асесор 1912 — 1917

Повітові комісари Тимчасового Уряду

П. І. О. портрет Титул, чин, звання час заміщення посади
Мисливців

Михайло Михайлович

спадковий дворянин 5 (18) березня 1917 - 29 квітня (2 травня) 1917
Русанов

Михайло Дмитрович

Секретар Повітового Земства, присяжний повірений 29 квітня (12 травня) 1917 - 27 серпня (10 вересня) 1917
Виполатів

Микола Миколайович

Ispolatov N I.jpg
Ispolatov N I.jpg
 лікар, голова Ради робітничих, селянських та солдатських депутатів 27 серпня (10 вересня) 1917 - 22 листопада (5 грудня) 1917
Сорокін

Федір Данилович

в.о., призначений Наказом губернського комісара від 12 грудня 1917 р. № 37 9 грудня (22 грудня) 1917 - 1918

Секретарі Укому РКП(б) (1918-1928)

  • Ходів А. І.-16.10.1918
  • Спиридонів К. І. - 15.11.1918
  • Васильєв Г. І. - 16.03.19
  • Андрєєв Микола Олександрович - 31.03.1919
  • Верхових Василь Мефодійович. М -. 13.12.1919
  • Крадін І. М. - 6.06.1920
  • Мольків - 5.6. 1921.
  • Щеколдін Олександр Якович - до 12.12.1921
  • Шахов Аркадій Гаврилович - з 15.12.1921
  • Ликсов Трохим Олексійович 2.01.1923
  • Архіпов Василь Григорович - 9.8.1924.

Голови Виконкому

  • 1917 (квітень - червень) - Моісеєв Борис Ізраїлевич
  • 1917 (до 16 жовтня) - Соломаха М. К., Гоштофт І.І, Євсєєв Ф. І.
  • 1917 - 1918 - Виполатов, Микола Миколайович
  • Селіванов Олександр Васильович - з вересня до грудня 1918 року.
  • Васильєв Гаврило Іванович - з грудня 1918 по 21 лютого 1919,
  • Андрєєв Володимир Дем'янович - з 26 лютого 1919 року по січень 1920 року.
  • Шалигін Костянтин Герасимович - з січня до квітня 1920 року.
  • Тихомиров Володимир Олексійович - з квітня по 18 липня 1920 року
  • Трелін Іван Федорович - з 18 липня по 6 листопада 1920 року
  • Роєнко Володимир Федорович - з 6 листопада 1920 по квітень 1921 року
  • Судомоїн Мойсей Миколайович - з квітня по червень 1921 року.
  • Кочуков Омелян Никифорович - з липня по грудень 1921 року
  • Щеколдін Олександр Якович - з 15 грудня 1921 року по 21 червня 1922 року
  • Бєліков Федот Миколайович - з 21 червня по 21 липня 1922 року
  • Архангельський Сергій Андрійович - з 21 липня по 1 грудня 1922 року.
  • Дияконів Павло Петрович - з 5 грудня 1922 року.
  • Шереметьєв Василь Іванович - з серпня 1924 року
  • Ричков Григорій Сергійович
  • Іванніков Василь Васильович [19]

Адміністративний поділ повіту у радянський період

В 1925 було здійснено укрупнення волостей з 30 до 11 [21] .

Число Площа у км 2 Населення обох статей у тисячах Щільність на 1 км 2
сільрад населених пунктів дворів
Верхньо-Матренська 19 50 8363 608, 9 43, 3 71
Верхньо-Хавська 19 75 7147 907, 0 46, 6 51
Демшинська 10 16 4730 504, 2 24, 1 48
Добринська 17 70 6230 722, 7 33, 3 46
Дрязгінська 8 25 4675 541, 4 25, 9 50
Матронська 7 39 4570 506, 4 23, 2 46
Нижньо-Мотренська 13 41 7031 731, 8 36, 5 49
Садівська 12 65 4577 580, 4 22, 7 40
Талицька 7 12 3723 268, 6 20, 0 75
Усманська 18 29 8771 688, 5 45, 4 66
Щученська 12 39 5727 813, 7 33, 0 41
Усманський повіт 137 462 66510 6848, 6 361, 5 53

Примітки

  1. ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Архів оригіналу за 17 жовтня 2014. Процитовано 17 серпня 2010.
  2. ↑ История административно-территориального деления Тамбовского края. XVII - начало XXI вв (PDF). tambovarchiv.ru. Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2016. Процитовано 24 червня 2018. [Архівовано 2016-08-19 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Собрание узаконений и распоряжений рабоче-крестьянского Правительства. 1923. № 55. Отд. 1. Ст. 534
  4. ↑ Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона
  5. ↑ Всесоюзная перепись населения 1926 г. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 травня 2018.
  6. ↑ а б Памятная книжка Тамбовской губернии 1894 г.
  7. ↑ Вся Россия. Русская книга промышленности, торговли, сельского хозяйства и администрации (рос.). dlib.rsl.ru. Процитовано 2 вересня 2018.
  8. ↑ {Справа про викуп земельних наділів тимчасовозобов'язаними селянами Г.А. Снежкова села Ново-Петровського Усманського повіту Тамбовської губернії. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
  9. ↑ Памятная книжка Тамбовской губернии на 1866 год / изд. Тамбовским губернским стат. комитетом. — Тамбов : Тип. губернского правления, 1866. — 6, 142, 145 с. Архівовано з джерела 23 липня 2018
  10. ↑ Военно-статистическое обозрение Российской империи. Архів оригіналу за 26 квітня 2018. Процитовано 26 квітня 2018.
  11. ↑ Адрес-календарь Тамбовской губернии на 1910 год. Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 19 травня 2018.
  12. ↑ Військово-статистичний огляд Російської імперії. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 26 квітня 2018.
  13. ↑ Волости и важнейшие селения Европейской России. Процитовано 25 червня 2018.
  14. ↑ Журнал Усманского земского собрания. — [Усмань, 1866]-1914. — 20.
  15. ↑ а б Журнал Усманского земского собрания очередного, бывшего в сентябре 1871 года и экстренного 20 января 1872 года. - 1872. - 458 с. (рос.). dlib.rsl.ru. Процитовано 21 липня 2018.
  16. ↑ Губернский служебник, или Список генерал-губернаторам, правителям, поручикам правителя, председателям уголовной и гражданской палат и дворянским предводителям в 47 наместничествах (губерний). (1777-1796 г.) / Сост. кн. Н. Туркестановым. - Санкт-Петербург : тип. В.В. Нусвальта, 1869 (рос.). dlib.rsl.ru. Процитовано 20 липня 2018.
  17. ↑ Материалы для истории тамбовского, пензенского и саратовского дворянства. — 1904. Архівовано з джерела 6 вересня 2018
  18. ↑ ТЕВ. 1893 г. № 12, 13. - Электронная библиотека Тамбовской области (англ.). elibrary.tambovlib.ru. Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 2 вересня 2018.
  19. ↑ В газете Известия № 46 от 24 февраля 1929 в статье «„Известия“ расследовали» упоминается Председатель Усманского УИКа в 1925 году Василий Васильевич Иванников в судебном деле с крестьянкой Евдокией Овсяникова дер. Колодеевки Матреновской волости Воронежской губ.
  20. ↑ Княжинский Б. П. Усманский уезд. Краткие очерки родного края. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 13 травня 2018. [Архівовано 2018-07-17 у Wayback Machine.]
  21. ↑ Население и хозяйство Воронежской губернии.Сводный статистический сборник. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 13 травня 2018. [Архівовано 2017-06-16 у Wayback Machine.]

Посилання