Урсулович Петро Володимирович

Петро Урсулович
Урсулович Петро Володимирович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження12 липня 1979(1979-07-12)
Калуш, Івано-Франківська область, Українська РСР, СРСР
Смерть30 жовтня 2022(2022-10-30) (43 роки)
Невське, Красноріченська селищна громада, Сватівський район, Луганська область, Україна
ПохованняКалуш
Національністьукраїнець
Псевдо«Хмурий»
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Десантні війська
Формування
 80 ОДШБр
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Командування
Командир 2 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 80 ОДШБр
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Петро Володимирович Урсулович (12 липня 1979, м. Калуш — 30 жовтня 2022, неподалік с. Невське) — український військовослужбовець, старший солдат 80 ОДШБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордену «За мужність» ІІ і ІІІ ступенів (2022).

Життєпис

Народився 12 липня 1979 в місті Калуш. Був молодшою дитиною у сім'ї. Навчався в школі № 5. Займався танцями. Закінчив Тернопільську академію.

Учасник Революції Гідності з грудня 2013-го року в Самообороні Майдану.

Ветеран АТО/ООС у складі 4 батальйону оперативного призначення Національної гвардії України «Крук».

З 2016—2022 працював у компанії Softjourn на посаді керівника служби безпеки.

2018 року визнаний «Волонтером року» у рамках міського конкурсу-рейтингу популярності та здобутків «Досягнення року». У перший день широкомасштабної війни став на захист України[1].

24 лютого 2022 повернувся до війська. Старший солдат, командир 2 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 80 ОДШБр.

Отримав поранення, але відновившись повернувся на передову.

Загибель

Загинув у бою з російськими окупантами неподалік села Невське Сватівського району Луганської області[2]. 4 листопада похований на Алеї слави міського кладовища м. Калуш[3].

Залишилися дружина, донька, брат та батьки.

Нагороди

  • Орден «За мужність» ІІ ступеня (23 грудня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].
  • Орден «За мужність» ІІІ ступеня (4 серпня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5]

Вшанування пам'яті

  • 12 вересня 2023 року на фасаді Калуського ліцею № 5 відкрили інтерактивну меморіальну дошку загиблому Герою, випускнику ліцею — Петру Урсуловичу «Хмурому»[6].

Примітки

  1. ↑ На Луганщині загинув калушанин Петро Урсулович | ВІКНА. Новини Калуша та Прикарпаття. Vikna (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  2. ↑ На війні загинув військовий з Прикарпаття Петро Урсулович. Голос-Інфо (укр.). 1 листопада 2022. Процитовано 24 квітня 2023.
  3. ↑ Калуш попрощався з "майданівцем" і десантником Петром Урсуловичем | ВІКНА. Новини Калуша та Прикарпаття. Vikna (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
  4. ↑ Указ президента України №886/2022 «Про відзначення державними нагородами України». 23 грудня 2022.
  5. ↑ Указ президента України №556/2022 Про відзначення державними нагородами України. 4 серпня 2022.
  6. ↑ Шлях воїна і бойового медика. У Калуші вшанували загиблих Петра Урсуловича та Ігоря Піха | ВІКНА. Новини Калуша та Прикарпаття. Vikna (укр.). Процитовано 22 грудня 2024.