Павло́ Самуї́лович Урисо́н (22 січня (3 лютого) 1898(18980203), Одеса, Російська імперія; 17 серпня 1924, Ба-сюр-Мер, Пеї-де-ла-Луар, Франція) — радянський математик.
Біографія
Павло Урисон народився 3 лютого (за новим стилем) 1898 року в Одесі. Павло рано залишився без матері, і турботу про нього взяли на себе його батько й сестра — Нейман Ліна Самойлівна. В 1912 році сім'я переїжджає в Москву. У шкільні роки Павло мріє стати фізиком, але потім стає більше цікавитися математикою. В 1915 році Павло вступає на фізико-математичний факультет Московського університету, де незабаром входить у наукову школу Лузіна.
Закінчивши Московський університет у 1919 році, Урисон вступає в аспірантуру до Лузіна й закінчує її в 1921 році. Тоді ж (з 30 березня 1921 року) починається його співробітництво й дружба з Павлом Сергійовичем Александровим. П. С. Урисон був співробітником інституту математики й механіки Московського університету й професором Московського педагогічного державного університету.
Павло Самуїлович Урисон загинув у результаті нещасного випадку під час купання 17 серпня 1924 року.
Наукові результати
Основні результати отримані Урисоном в галузі топології, нелінійних диференціальних рівнянь, геометрії.
Ще в аспірантурі Урисон написав кілька яскравих наукових праць. Вони були присвячені теорії диференціальних рівнянь і нелінійним рівнянням в нескінченовимірному просторі. Урисон також довів теорему з галузі опуклої геометрії про те, що куля є тілом максимального об'єму при фіксованій середній ширині. Разом з Александровим Урисон заснував радянську топологічну школу. Він створив новий напрямок у топології — теорія розмірності. Він довів так звані метризаційні теореми про топологічні простори.
У 1921–1922 роках у Московському університеті він уперше в Росії прочитав курс топології.
Праці
- Урысон П. С. Труды по топологии и другим областям математики, т.1-2, М.-Л., 1951.
Див. також
Примітки
Посилання
- П. С. Александров «П. С. Урысон (к десятилетию со дня смерти)», Математическое просвещение, в.4, М.-Л., ОНТИ, 1935, стор.1-4 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- А. Ф. Лапко, Л. А. Люстерник ч.35. Из «Дневника Павла Урысона» (1918—1920) Из истории советской математики, УМН, т.22, № 6(138), 1967, стор.13-140 [Архівовано 15 липня 2010 у Wayback Machine.]
- Л. С. Нейман «Радость открытия (математик Павел Урысон)», М., «Детская литература», 1972, 176 стор. [Архівовано 15 липня 2010 у Wayback Machine.]
- П. С. Александров «Павел Самуилович Урысон», Квант, 1974, № 8 [Архівовано 18 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- В. Тихомиров, В. Успенский «Павел Самуилович Урысон», Квант, 1998, № 3 [Архівовано 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.]