Узвышша — білоруське літературно-художнє об'єднання, яке існувало з 26 травня1926 по грудень1931. Засновниками виступили 6 письменників (А. Бабарека, З. Бядуля, В. Дубовка, К. Кропива, Я. Пушча і К. Чорний), що вийшли з об'єднання «Молодняк». Об'єднання створили через пролеткультівську недооцінку мистецької спадщини. Засновники обґрунтували літературно-художній напрям об'єднання — аквітизм (лат.aqua vita, трансліт.скорочено — жива вода) — розвиток звичаїв національного відродження і творче використання нововведень світової художньої культури. Заява об'єднання 1927 р. засуджувала заперечення літературної традиції в творчості молодих письменників. Пропонувалося виховувати обдарованість через розвиток високої культури мовлення з опорою на автентичний фольклор і класичну літературу, використанням художніх знаків і зосередженої образності, національно-специфічної тематики. В результаті переслідування керівництво в 1930 р. схвалило постанову «про політичні помилки в літературно-публіцистичній творчості», що містила заперечення проти ряду статей В. Дубовки, Ф. Купцевич і К. Чорного. У статті «Пролетарським шляхом» керівники змушені відмовитися від « нашенівськихтрадицій старшого покоління письменників» і пообіцяли засвоїти марксизм-ленінізм і включитися в боротьбу за колективізацію села. У грудні 1931, після арешту і заслання А. Бабареки, В. Дубовки, Я. Пушчи і В. Жилки, збори «Узвышша» схвалили саморозпуск об'єднання[1].
Часопис
З 1927 по 1930 об'єднання видавало однойменний часопис, що у 1931 продовжував видаватися Білоруським державним видавництвом у Мінську. Всього було видано 44 номери журналу в 39 книгах. Вважається одним з найбільш характерних і значних літературно-художніх видань в історії нової білоруської літератури[2].
Конан У. М. Узвышша // Энцыклапедыя літаратуры і мастацтва Беларусі. У 5 т. / Рэд. І. П. Шамякін (гал. рэд.) і інш.. — Мн.: БелСЭ, 1987. — Т. 5: Скамарохі — Яшчур. — 702 с. — 9500 ас. С. 346, 347.
Чыгрын І. П. Крокі: проза «Узвышша». Мн., 1989.
Пшыркоў Ю. С. Беларуская савецкая проза. — Мн., 1960;
Конан У. М. Развіццё эстэтычнай думкі ў Беларусі (1917—1934 гг.). — Мн., 1968;
Мушынскі М. І. Беларуская крытыка i літаратуразнаўства. 20—30-я гады. — Мн., 1975.
↑Уладзімер Конан. «Узвышша» // Беларуская энцыкляпэдыя ў 18 тамах / Генадзь Пашкоў. — Менск: Беларуская энцыкляпэдыя імя Петруся Броўкі, 2003. — Т. 16. — С. 179-180. — 576 с. — 10 000 ас. — ISBN 985-11-0263-6
↑ Адамович і Віцьбич називаються друзями об'єднання у інформаційних додатках до: Юрка Віцьбич. Антибільшовицькі повстання і партизанська боротьба. У вид. Левона Юревича.