Вперше з'явився на Facebook (підписаний відомим псевдонімом Винничука Юзьо Обсерватор), а потім публічно був прочитаний автором на літературному вечорі «НЕП» (Ніч Еротичної Поезії)[2]. На кінець січня 2012 року став інтернет-мемом.
Вірш двічі прозвучав також на «Львівській Хвилі» у прямому ефірі, після чого ведучого програми Андрія Великого керівництво радіостанції відправило у тритижневу оплачувану відпустку[3].
Короткий опис
Вірш «Убий підараса» Юрій Винничук почав писати за часів Леоніда Кучми, тоді він називався «Убий президента», але його так і не було завершено. Наприкінці президентського терміну Віктора Ющенка Винничук зрозумів, що час уже писати вірш про те, як «убити в собі ющенка», аж тут настав час президентства Віктора Януковича. За власним визначенням автора, він написав «вірш тупий, простий, дохідливий».[4]
Вірш Юрія Винничука є зразком літератури постмодерну з характерною для неї іронією, вживанням ненормативної лексики, цитуванням та переінакшенням відомих літературних творів. Подібними стилістичними прийомами користуються, наприклад, фронтмен гурту ВВОлег Скрипка у текстах своїх пісень, в яких пародіюються радянські стереотипи примітивізації народної культури, або словенський гурт Laibach, що з пародійною метою послуговується у своїх авангардистських композиціях естетикою та стереотипами націонал-соціалізму.
Вірш Винничука розвиває скандально відоме гасло київських футбольних уболівальників «Спасибо жителям Донбасса…», використовуючи стилістику публіцистичної поезії на кшталт хрестоматійного вірша Володимира Сосюри «Любіть Україну». Рефрен вірша відлунює відомою з радянських часів пропагандистською фразою Іллі Еренбурга «Убей немца».
За словами Винничука, вірш уже стає народним: «люди його переписують і цитують, а крім того, цю поезію переклали вже російською та англійською мовами». Винничук також зазначив, що, на його думку, «художній рівень цього твору не надто високий, однак у цьому випадку це добре, бо високу поезію оцінили б кілька тисяч, а цей публіцистичний вірш вже здобув визнання багатьох тисяч людей в Україні та за її кордонами»[5].
Текст
Опублікований на сайті інтернет-видання «Лица»[6]:
Настала пора, коли кожен із нас Постав перед вибором часу: До влади прийшли бандюки й брехуни, Наперсточники й свинопаси. Здолали державу і склали до ніг, П’ючи нашу кров як вампіри, А їхній пахан, ледь прибитий яйцем, Веде нас до прірви. Бандитом він був і бандитом зоставсь Тепер уже вищого класу. Бо вже не шапки, а мільйони краде – Убий підараса.
За те що Вкраїну продав ворогам І заповіти Тараса, Привів табачню і московських попів – Убий підараса.
Табачніки правлять свій відьомський бал, Зійшла, мов зоря, їхня раса. Ми знову раби й малороси-хохли – Убий підараса.
Тебе не забуде Вкраїна коли, Шахтарю з Донбасу, Ти візьмеш у руки сталеве кайло І вб’єш підараса.
Нема в нас святішої більше мети Чи іншого спасу! У Бога прощення піди попроси І вбий підараса.
Коли на тарілочці нас подадуть Кремлю, що вже плямкає ласо, То буде запізно, повстань і убий! Убий підараса!
Питання порнографії
Юрій Винничук відкидає звинувачення щодо порнографічності вірша[7]. За «Коротким словником жаргонної лексики» Лесі Ставицької лексема «підарас» означає «нікчемну людину, дії і вчинки якої викликають роздратування», тобто це слово суттєво втратило своє первинне значення «гомосексуал»[8]. До того ж саме лише використання нецензурного слова не має жодного прямого стосунку до текстів порнографічного характеру. Так само відсутня порнографічність у простому констатуванні приналежності до сексуальної меншини, навіть якщо для цього послуговуються лайливими словами, хоча сам Винничук підкреслює, що має на увазі інше значення цього слова і що його вірш не має жодного відношення до сексуальних меншин[9]. На думку Винничука, інтерпретація його вірша як порнографії свідчить про нерозуміння мистецтва та загалом низький рівень інтерпретатора[10]. «Хіба матюки заборонені? Це не аморально. Вони друкуються у творах багатьох сучасних авторів — Чарльза Буковського, Генрі Міллера. У них мат на маті. Тоді половину світової літератури можна притягнути до суду», зазначив Юрій Винничук[11].
Реакція на вірш
23 січня2012 року до Юрія Винничука додому прийшли міліціонери з метою одержати письмові пояснення з приводу його вірша[12].
За словами міліціонерів, їхні дії вмотивовані скаргою до прокуратури депутата Верховної Ради від Комуністичної партії України Леоніда Грача. У заяві Грача вірш Винничука названо порнографічним твором, а також таким, що містить заклики до насильницького повалення чинної влади[13].
На підтримку Юрія Винничука у «книгарні Є» був проведений літературний вечір-презентація антології «Ніч Еротичної Поезії». Вечір відбувся 25 січня2012 року в місті Києві[14].
На захист Юрія Винничука виступив український ПЕН-клуб[15]. «Український ПЕН-центр поділяє позицію письменника щодо протиправних дій державних органів і звертає увагу української та міжнародної громадськості на небезпечну тенденцію відновлення політичної цензури в Україні та дедалі численніші приклади тиску з боку міліції, прокуратури та служби безпеки на письменників, журналістів, науковців і громадських активістів», — йдеться у заяві, підписаній віцепрезидентами Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу Андрієм Курковим і Миколою Рябчуком[15].
Ексміністр внутрішніх справ Юрій Луценко, що перебував в ув'язненні, вішав вірш Винничука у себе в камері[16].
Письменниця Оксана Забужко в інтерв'ю агентству УНІАН прокоментувала вірш так: «Знаєте, мені навіть дещо шкода Винничука, тому що в нього є направду гарні твори, є прекрасні оповідання (дуже люблю його ранні оповідання), він чимало доброго зробив для популяризації нашої забутої культурної спадщини, — і в результаті в шістдесят років отримати всенародне визнання як автор віршика, що його міг би написати будь-який шістнадцятирічний блогер…»[17]. Коментуючи це висловлювання, Юрій Винничук погодився, що шістнадцятирічний блогер міг би написати цей вірш, але зазначив, що за це його би просто знищили[4].
↑Леся Ставицька, Короткий словник жаргонної лексики української мови, Київ: Критика, 2003, с. 205, 206. — Слово «підарас» визначається як «те саме, що підер2», друге значення слова «підер» — «нікчемна людина, дії і вчинки якої викликають роздратування» У словнику наведено приклади використання слова саме в цьому значенні у творах Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Євгена Пашковського.
