Південна вершина гори має висоту 6768 м, що робить її найвищою в Перу та четвертою за висотою в Південній Америці, хоча точна висота може бути дещо меншою — 6746 м[6]. Північна вершина має висоту 6654 м[7]. Гора названа на ім'я Гуаскара, принца Імперії Інків 16 століття[8]. Гора, як і решта Кордильєри-Бланка, складається з гранітуЧетертинного періоду[9].
Гору оточує Національний парк Уаскаран, названий за її назвою, популярне місце для треккінгу та скелелазання. На Уаскаран зазвичай сходження починається від поселення Мушо через табір між вершинами гори. Сходження займає 5-7 днів[10]. Вперше вершини досягли в червні 1932 року в результаті німецько-австрійської експедиції.
Гуаскаран також є одною з кількох точок, найвіддаленіших від центра Землі[11], тому на вершині гори прискорення вільного падіння є найнижчим на Землі — 9,7639 м/с².
Історія
Гора відома частими катастрофічними подіями. Так 13 грудня1941 року прорив озера Палькакоча викликав сель, який зруйнував місто Уарас, загинуло 5000 осіб[12].
10 січня1962 року льодовик, що зірвався з гори породив сель об'ємом приблизно 13 млн кубометрів, в результаті якого загинуло 4000 чоловік.
31 травня1970 року в результаті землетрусу значна частина гори відкололася та обвалилася донизу. Брила з розмірами приблизно 1x1x2 км з'їхала на 18 км вниз та досягла міста Юнґай, викликавши загибель більш ніж 20 тис. мешканців міста та загибель деякої кількості туристів[13].
2002 року лавина поховала американського альпініста Джозефа Стемпфла, тіло якого знайшли тільки у 2024 завдяки таненню снігу[14]
.svg){kind=small}
