Тріщук сіроволий

Тріщук сіроволий


Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Воловоочкові (Troglodytidae)
Рід: Тріщук (Henicorhina)
Вид: Тріщук сіроволий
Біноміальна назва
Henicorhina leucophrys
(Tschudi, 1844)[2]
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Troglodytes leucophrys
Посилання
Вікісховище: Henicorhina leucophrys
Віківиди: Henicorhina leucophrys
ITIS: 560405
МСОП: 103889800
NCBI: 244699

Тріщу́к сіроволий[3] (Henicorhina leucophrys) — вид горобцеподібних птахів родини воловоочкових (Troglodytidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці. Виділять низку підвидів.

Опис

Довжина птаха становить 10-11,5 см, вага 15,2-18,8 г. Тім'я тьмяно-чорне, пера на ньому мають коричневі кінчики. Потилиця і плечі темно-оливково-коричневі, нижня частина спини, надхвістя, крила і хвіст рудувато-коричневі. На хвості і крилах чорнуваті смужки. Над очима довгі білуваті "брови", через очі ідуть широкі чорні смуги, скроні і щоки чорні, поцятковані білуватими смужками. Підборіддя і горло блідо-сірі, груди і живіт темно-сірі, боки темно-охристі. Очі червонувато-карі, дзьоб чорний, знизу біля основи темно-сірий, лапи чорнуваті. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів смуги на обличчі менш чіткі, горло сіре.

Підвиди

Сіроволий тріщук (Заповідник «Хмарний ліс Монтеверде[en]», Коста-Рика)
Сіроволий тріщук (підвид H. l. manastarae)
Сіроволий тріщук (Еквадор)

Виділяють сімнадцять підвидів:[4]

  • H. l. minuscula Phillips, AR, 1966[5] — гори на заході Мексики;
  • H. l. festiva Nelson, 1903[6] — гори на південному заході Мексики;
  • H. l. mexicana Nelson, 1897[7] — Східна Сьєрра-Мадре;
  • H. l. castanea Ridgway, 1903 — гори на крайньому півдні Мексики (Чіапас) і на півночі Гватемали;
  • H. l. capitalis Nelson, 1897 — гори на півдні Мексики (Чіапас) і заході Гватемали;
  • H. l. composita Griscom, 1932 — гори в Сальвадорі, Гондурасі і Нікарагуа;
  • H. l. collina Bangs, 1902[8] — гори в Коста-Риці і західній Панамі (Чирикі, Вераґуас);
  • H. l. bangsi Ridgway, 1903[9] — гірський масив Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта на півночі Колумбії;
  • H. l. manastarae Aveledo & Ginés, 1952[10] — гори Сьєрра-де-Періха (на кордоні Колумбії і Венесуели);
  • H. l. sanluisensis Phelps, WH & Phelps, WH Jr, 1959[11] — Фалькон (північно-західна Венесуела);
  • H. l. venezuelensis Hellmayr, 1904[12] — Прибережний хребет на півночі Венесуели;
  • H. l. meridana Todd, 1932[13] — східні схили гір Кордильєра-де-Мерида на заході Венесуели;
  • H. l. tamae Zimmer, JT & Phelps, WH, 1944[14] — південно-західна Тачира (крайній захід Венесуели) і східні схили Колумбійських Анд;
  • H. l. brunneiceps Chapman, 1914[15] — Анди на заході Колумбії та на північному заході Еквадору;
  • H. l. hilaris Berlepsch & Taczanowski, 1884[16] — Анди на південному заході Еквадору;
  • H. l. leucophrys (Tschudi, 1844) — гори на сході Панами (Дар'єн), Анди в Колумбії, Еквадорі і Перу;
  • H. l. boliviana Todd, 1932 — Болівійські Анди.

Поширення і екологія

Сіроволі тріщуки мешкають в Мексиці, Гватемалі, Сальвадорі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі і Французькій Гвіані. Вони живуть у вологих гірських і хмарних тропічних лісах. Зустрічаються поодинці або невеликими сімейними зграйками, на висоті до 4000 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 1500 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають в нижньому ярусі лісу на висоті до 2 м над землею.

Сезон розмноження в Оахаці триває з початку травня до середини червня. в коста-Риці з кінця травня до початку червня, в Колумбійських Андах з грудня по червень. За сезон може вилупитися кілька виводків. Гніздо кулеподібне з бічним входом, будується парою птахів з рослинних волокон, корінців і моху, розміщується в заростях на висоті до 3 м над землею. Сіроволі тріщуки також будують гнізда для сну, в яких проводять ніч. В кладці 2 білих яйця розміром 19,5×14 мм. Насиджують лише самиці, інкубаційний період триває 19-20 днів. За пташенятами доглядають і самиці, і самці, вони покидають гніздо через 17-18 днів після вилуплення. Тривалість життя сіроволих тріщуків становить 6 років.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Henicorhina leucophrys: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 серпня 2022
  2. ↑ Johann Jakob von Tschudi, Jean Louis Cabanis: Avium conspectus quae in Republica Peruana repiuntur et pleraque observatae vel collectae sunt in itinere. In: Archiv für Naturgeschichte. 10, Nr. 1, S. 262-317 (biodiversitylibrary.org).
  3. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Dapple-throats, sugarbirds, fairy-bluebirds, kinglets, Elachura, hyliotas, wrens, gnatcatchers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 серпня 2022.
  5. ↑ Allan Robert Phillips: Further systematic notes on Mexican birds. In: Bulletin of the British Ornithologists’ Club. 86, Nr. 5, S. 86–94 (biodiversitylibrary.org).
  6. ↑ Edward William Nelson: Descriptions of new birds from Southern Mexico. In: Proceedings of the Biological Society of Washington. 16, S. 151–160 (biodiversitylibrary.org).
  7. ↑ Edward William Nelson: Preliminary Descriptions of New Birds From Mexico and Guatemala In the Collection of the United States Department of Agriculture. In: The Auk. 14, Nr. 1, S. 42–76 (sora.unm.edu).
  8. ↑ Outram Bangs: On a second collection of birds made in Chrique, By W. W. Brown Jr.. In: Proceedings of the New England Zoölogical Club. 3, S. 15-70 (biodiversitylibrary.org).
  9. ↑ Robert Ridgway: Diagnosis of nine new foprms of American birds. In: Proceedings of the Biological Society of Washington. 16, S. 167–170 (biodiversitylibrary.org).
  10. ↑ Ramón Aveledo Hostos, Pablo Mandazen Soto (Bruder Ginés): Cuatro aves nuevas y dos extensiones de distribución para Venezuela, de Perijá. In: Novedades científicas: contribuciones ocasionales del Museo de Historia Natural la Salle. 1, S. 1–15.
  11. ↑ William Henry Phelps, William Henry Phelps Jr.: Two new subspecies of birds from the San Luis Mountains of Venezuela and distributional notes. In: Proceedings of the Biological Society of Washington. 72, S. 121–126 (www.biodiversitylibrary.org).
  12. ↑ Carl Eduard Hellmayr: Bemerkungen über neotropische Vögel. In: Journal für Ornithologie. 51, Nr. 4, S. 527–539 (biodiversitylibrary.org).
  13. ↑ Walter Edmond Clyde Todd: New South American Wrens. In: Proceedings of the Biological Society of Washington. 45, S. 9–14 (biodiversitylibrary.org).
  14. ↑ John Todd Zimmer, William Henry Phelps: New species and subspecies of birds from Venezuela. In: American Museum novitates. Nr. 1270, S. 1-16 (digitallibrary.amnh.org).
  15. ↑ Frank Michler Chapman: Diagnoses of apparently new Colombian birds. In: Bulletin of the American Museum of Natural History. 33, Nr. 12, S. 167-192 (digitallibrary.amnh.org).
  16. ↑ Hans Hermann Carl Ludwig von Berlepsch, Władysław Taczanowski: Deuxième liste des Oiseaux recueillis dans l'Ecuadeur occidental par MM. Stolzmann et Siemiradski. In: Proceedings of Scientific Meeting of the Zoological Society of London for the Year 1883. S. 281–313 (biodiversitylibrary.org).

Посилання

  • Skutch, Alexander F. (1960). Highland wood wren (PDF). Life Histories of Central American Birds II. Pacific Coast Avifauna, Number 34. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 146—154.
Птах Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.