PROFILPELAJAR.COM

Тріскопліт співочий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Воловоочкові (Troglodytidae)
Рід:	Тріскопліт (Cyphorhinus)
Вид:	Тріскопліт співочий

Біноміальна назва

Cyphorhinus phaeocephalus
Sclater, PL, 1860

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Leucolepis phaeocephalus

Посилання

Вікісховище:	Cyphorhinus phaeocephalus
Віківиди:	Cyphorhinus phaeocephalus
ITIS:	559672
МСОП:	22711554
NCBI:	137991

Тріскоплі́т співочий^[2] (Cyphorhinus phaeocephalus) — вид горобцеподібних птахів родини воловоочкових (Troglodytidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.

Опис

Довжина птаха становить 11,5-12,5 см, вага 25-26 г. Забарвлення переважно коричневе, груди дещо світліші. Передня частина голови і горло каштанові, місцями поцятковані чорними і білими плямками. Крила і хвіст короткі, коричневі, поцятковані чорними смужками. На відміну від інших воловоочкових, у співочих тріскоплітів лише 10 стернових пер, а не 12, як у інших представників родини. Очі карі, навколо очей кільця голої сіруватої або синьої шкіри. Дзьоб чорний, вигнутий біля основи, лапи чорнувато-сірі або чорні.

У представників підвиду C. p. lawrencii рудувате горло, яке контрастує з більш блідими грудьми. Представники підвиду C. p. richardsoni мають подібне забарвлення, однак надхвістя у них світло-рудувате, а чорнуватий відтінок на щоках менш виражений. Представники підвиду C. p. infuscatus мають більш темне забарвлення, ніж представники підвиду C. p. lawrencii, на верхній частині голови у них є помітна чорнувата пляма. У представників підвиду C. p. propinquus забарвлення загалом більш бліде, ніж у представників номінативного підвиду, а горло більш контрастне по відношенню до грудей. У представників підвиду C. p. chocoanus верхня частина тіла більш темна, ніж у представників номінативного підвиду, підборіддя і щоки більш чорні, а відтінок грудей майже не відрізняється від відтінку живота.

Підвиди

Співочий тріскопліт (підвид *C. p. lawrencii*)

Виділяють шість підвидів:^[3]

C. p. richardsoni Salvin, 1893 — від південно-східного Гондурасу до східного Нікарагуа;
C. p. infuscatus Zimmer, JT, 1932 — від Коста-Рики до північно-західної Панами;
C. p. lawrencii Lawrence, 1863 — від центральної Панами до північно-західної Колумбії;
C. p. propinquus (Todd, 1919) — північна Колумбія;
C. p. chocoanus (Meyer de Schauensee, 1946) — західна Колумбія;
C. p. phaeocephalus Sclater, PL, 1860 — від південно-західної Колумбії до західного Еквадору (на південь до Ель-Оро).

Поширення і екологія

Співочі тріскопліти мешкають в Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Колумбії і Еквадорі. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і у вторинних заростях з густим підліском, уникають сухих тропічних лісів. Зустрічаються парами або невеликими сімейними зграйками, переважно на висоті до 700 м над рівнем моря, в Панамі місцями на висоті до 900 м над рівнем моря, в Коста-Риці місцями на висоті 1050 м над рівнем моря.

Рудолобі тріскопліти живляться павуками, комахами та іншими безхребетними, іноді також дрібними хребетними, яких шукають серед опалого листя. Це моногамні птахи, кі формують тривалі пари. Вони будують спальні і виводкові гнізда, які мають грушоподібну форму, робляться з корінців, грибів, гілочок, смужок пальмового листя та іншого матеріалу, розміщуються в підліску, на висотім 0,5-2,5 м над землею. Виводкові гнізда встелюються пір'ям. В кладці 2 блих, поцяткованих коричневими плямками яйця. Насиджують і доглядають за пташенятами лише самиці.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Cyphorhinus phaeocephalus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 16 грудня 2022
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Dapple-throats, sugarbirds, fairy-bluebirds, kinglets, Elachura, hyliotas, wrens, gnatcatchers. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 грудня 2022.

Джерела

Skutch, Alexander F. (1960). Song wren (PDF). Life Histories of Central American Birds II: Families Vireonidae, Sylviidae, Turdidae, Troglodytidae, Paridae, Corvidae, Hirundinidae and Tyrannidae. Pacific Coast Avifauna, Number 34. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 170—176.