PROFILPELAJAR.COM

Додаткові характеристики
Додаткові характеристики
Формат плівки	35 мм
Співвідношення	2,35 : 1
Колір	чорно-білий
Звук	стерео (Westrex Recording System)

*Троє негідників у прихованій фортеці*
Троє негідників у прихованій фортеці;
яп. 隠し砦の三悪人
	Оригінальний японський постер до фільму
Жанр	дзідайгекі
Режисер	Акіра Куросава
Продюсери	Санедзумі Фудзімото; Акіра Куросава;
Сценаристи	Рюдзо Кікусіма; Хідео Огуні; Шінобу Хашімото; Акіра Куросава;
У головних ; ролях	Тосіро Міфуне; Мінору Тіакі; Каматарі Фудзівара
Оператор	Кацуо Ямасакі
Композитор	Масару Сато
Художник	Yoshirō Murakid
Кінокомпанія	Toho
Дистриб'ютор	Toho і Netflix
Тривалість	139 хв.
Мова	японська
Країна	Японія
Рік	1958
Дата виходу	28 грудня 1958 (Японія)
Кошторис	195 000 000 ¥
Касові збори	342 640 000 ¥
IMDb	ID 0051808
Рейтинг	IMDb:
	Троє негідників у прихованій фортеці у Вікісховищі

«Троє негідників у прихованій фортеці», або «Прихована фортеця» (яп. 隠し砦の三悪人, Kakushi-toride no san-akunin) — японський пригодницький дзідайгекі-фільм 1958 року, поставлений режисером Акірою Куросавою з Тосіро Міфуне в головній ролі. Фільм брав участь в основному конкурсі Берлінського кінофестивалю 1959 року та отримав два призи — «Срібний ведмідь» за найкращу режисерську роботу та Приз ФІПРЕССІ .

У 2008 році в Японії вийшов на екрани ремейк цього фільму під назвою «Остання принцеса» (реж. Сіндзі Хігуті).

Сюжет

Японія в період феодальних воєн. Двоє селян-невдах Тахей і Матасіті втікають з поля битви. Намагаючись відшукати дорогу додому, вони зустрічають генерала Рокурота Макабе (Тосіро Міфуне), який прагне таємно доставити принцесу поваленої королівської сім'ї Юкі (Міса Уехара) цілою та неушкодженою на безпечну територію. Пізніше до групи приєднується дочка фермера (Тосіко Хігуті), куплена на заїжджому дворі у работорговця або сутенера. Селяни беруть участь в цьому заході, зваблені золотом принцеси, що дуже утруднює завдання генерала. П'ятірка робить відчайдушний і важкий марш ворожою територією разом із золотим вантажем, який, як сподіваються генерал і принцеса, дозволить відновити колишню могутність дому та повернути втрачені території.

У ролях


• Тосіро Міфуне	—	генерал Рокурота Макабе
• Мінору Тіакі	—	Тахей
• Каматарі Фудзівара	—	Матасіті
• Сусуму Фудзіта	—	генерал Хьое Тадокоро
• Міса Уехара	—	принцеса Юкі
• Такасі Сімура	—	генерал Ідзумі Нагакура
• Тосіко Хігуті	—	дочка фермера
• Ейко Мійосі	—	літня придворна принцеси

Знімальна група

Автор сценарію — Рюдзо Кікусіма, Хідео Огуні, Шінобу Хашімото, Акіра Куросава
Режисер-постановник — Акіра Куросава
Продюсери — Санедзумі Фудзімото, Акіра Куросава
Оператор — Кацуо Ямасакі
Композитор — Масару Сато
Художник-постановник — Йосіро Муракі
Художник по костюмах — Масахіро Като
Монтаж — Акіра Куросава

Історія створення

У 1957 році, випустивши черговий серйозний фільм (На дні за п'єсою Максима Горького), режисер вирішив зняти щось простіше, тож фільм швидше схожий на пригодницьку казку й орієнтований на ширшу аудиторію. «Будь-яка картина має бути націлена на витончених, глибокодумних глядачів, але при цьому розважати людей простіше, — заявляв Куросава, — По-справжньому хороший фільм цікаво дивитися. У ньому немає нічого складного. Він захоплюючий і легкий для розуміння»^[1].

Вважається, що стрічка була спробою перезняти власний старий фільм з великим розмахом, якого він вперше так і не добився у фільмі «Ті, що йдуть по хвосту тигра», знятої за мотивами середньовічної легенди, яка лягла в основу двох п'єс: «A-Така» для театру Но та «Кандзінте» для театру кабукі^[2].

Визнання

Нагороди та номінації фільму «Троє негідників у прихованій фортеці»^[3]
Рік	Кінофестиваль/кінопремія	Категорія/нагорода	Номінант	Результат
1959	Берлінський міжнародний кінофестиваль	Золотий ведмідь	Троє негідників у прихованій фортеці	Номінація
		«Срібний ведмідь» за найкращу режисуру	Акіра Куросава	Перемога
		Приз ФІПРЕССІ	Троє негідників у прихованій фортеці	Перемога
1959	Премія «Блакитна стрічка»	Найкращий фільм	Троє негідників у прихованій фортеці	Перемога
1959	Премія Kinema Junpo	Найкращий сценарій	Сінобу Хашимото	Перемога

Факти про фільм

Фільм вплинув на проект Джорджа Лукаса «Зоряні війни» — сюжетна схожість (особливо початкові варіанти) настільки впадала у вічі, що він навіть думав придбати права на фільм^[4].

Сам Лукас говорив про це так: «Фільм спочатку був хорошою концепцією, якій була потрібна історія. А потім я згадав про „Приховану фортецю“, яку переглядав у 72-му або 73-му, і тому перші сценарії дуже на неї схожі». Він також вказував на паралель між парою роботів C-3PO та R2-D2 і селянами Тахеєм і Матасіті^[5]. Дональд Річі, біограф Куросави описував фільм епітетами, які найчастіше застосовують до «Зоряних воєн»: «романтичний», «пригодницький», «міфологічний», «оперний» і «казковий»^[6].

Примітки

↑ Akira Kurosawa: It is Wonderful to Create, 2002.
↑ Камински М., 2015, с. 81.
↑ Нагороди та номінації фільму Троє негідників у прихованій фортеці на сайті IMDb (англ.)
↑ Камински М., 2015, с. 75.
↑ Kamiski, Michael (2007). The Secret History of Star Wars (PDF). с. 47. Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2019. Процитовано 22.11.2017. [Архівовано 2019-10-29 у Wayback Machine.]
↑ Donald Richie. The Films of Akira Kurosawa. — University of California Press, 1965. — С. 134-139.

Література

Камински М. Тайная история «Звёздных войн»: Искусство создания современного эпоса. / Пер. с англ. А. Мальского. — Минск : Дрим-менеджмент, 2015. — 656 с. с. — ISBN 978-5-9907529-0. (рос.)
Donald Richie. The Films of Akira Kurosawa. — Third edition. — Berkley, Los Angeles, London: University of California Press, 1998. — ISBN 0-520-22037-4. (англ.)