У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Трепов.
Фе́дір Фе́дорович Тре́пов (рос. Фёдор Фёдорович Трепов; 13 (25) червня 1854(18540625) — 27 березня 1938, Ніцца, Франція) — державний і військовий діяч Російської імперії; генерал від кавалерії.
Біографія
Походив з дворян Санкт-Петербурзької губернії, батько — Федір Федорович Трепов[ru], генерал від кавалерії. Освіту здобув в Пажеському корпусі (1873). Випущений в Кінний лейб-гвардії полк.
У 1879 брав участь у російсько-турецькій війні 1877—1878. Учасник боїв під Аладжинськими висотами і штурму Карсу.
З 1892 — В'ятський губернатор.
У 1896 — Волинський губернатор, з 1896 — Київський.
З 1904 по 1905 — начальник санітарної частини Маньчжурської армії.
18 листопада 1905 призначений членом Державної ради Російської імперії, де приєднався до «правої групи»[2].
З грудня 1908 до 1914 — Київський, Подільський та Волинський генерал-губернатор. Він активно впроваджував на Київщині столипінську реформу. У Києві за його урядування відкрилися комерційний інститут й педагогічне товариство, створено Київське товариство повітроплавання та проведена Перша олімпіада[джерело?]. Почесний голова Київського товариства охорони пам'ятників старовини та мистецтва. У 1911 організовує пишні свята з причини 50-річчя скасування кріпацтва, які відзначилися відкриттям пам'ятника царю-визволителю і вбивством в київському оперному театрі прем'єр-міністра Петра Столипіна.
У вересні 1914 після початку Світової війни посада генерал-губернатора була ліквідована, Трепов направлений в діючу армію.
У 1914—1917 — генерал-губернатор зайнятих російською імператорською армією областей Австро-Угорщини (Галицько-Буковинське генерал-губернаторство). 4 (17) жовтня 1916 Трепова затверджено на посаді військового генерал-губернатора областей Австро-Угорщини, зайнятих по праву війни.
У 1917 емігрував до Франції.
Помер в Ніцці у 1938, похований на російському цвинтарі Кокад (Ніцца).
Нагороди
Примітки
Посилання
