Візантійський хроніст патріарх Никифор відмічав в своєму літописі, що Токту був «болгарином, братом Баяна». Передбачається, що він походив з болгарської знаті, яка виступала за ворожу політику відносно Візантії. Однак, перш ніж він почав проводити якусь конкретну політику, в країні почалося повстання. Рятуючись, Токту спрямував свій шлях на північ, а не до Візантії, як це робили його попередники. Та біля Дунаю його та прихильників було спіймано та вбито.
Джерела
Андреев Й., Болгарские ханы и цари (VII—XIV в.). София, 1987 (рос.)
Йордан Андреев, Българските ханове и царе VII-XIV век, С. 1988 г. (болг.)
Патриарх Никифор Констатинополски, Кратка история след царуването на Маврикий, Варна 1997 г.
Москов, Моско, Именник на българските ханове (ново тълкуване), София 1988.
Jordan Andreev, Ivan Lazarov, Plamen Pavlov, Koj koj e v srednovekovna Bălgarija, Sofia 1999.
.svg)