PROFILPELAJAR.COM

?

Тихоголос золотодзьобий

Золотодзьобий тихоголос (Заповідник Сельва-Верде, Коста-Рика)

Спів золотодзьобого тихоголоса

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)^[1]

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Passerellidae
Рід:	Тихоголос (Arremon)
Вид:	Тихоголос золотодзьобий

Біноміальна назва

Arremon aurantiirostris
Lafresnaye, 1847

Ареал виду

Підвиди

A. a. saturatus Cherrie, 1891
A. a. rufidorsalis Cassin, 1865
A. a. aurantiirostris Lafresnaye, 1847
A. a. strictocollaris Todd, 1922
A. a. occidentalis Hellmayr, 1911
A. a. santarosae Chapman, 1925
A. a. erythrorhynchus Sclater, PL, 1855
A. a. spectabilis Sclater, PL, 1855

Посилання

Вікісховище:	Arremon aurantiirostris
Віківиди:	Arremon aurantiirostris
EOL:	45511940
ITIS:	558748
МСОП:	22721367
NCBI:	241750

Тихоголос золотодзьобий^[2] (Arremon aurantiirostris) — вид горобцеподібних птахів родини Passerellidae. Мешкає в Мексиці, Центральній та Південній Америці. Виділяють низку підвидів

Опис

Довжина птаха становить 14,5-15,5 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Голова чорна, над очима білі смуги, що доходять до шиї, на тім'ї малопомітна сіра смуга. Дзьоб яскраво-оранжевий. Горло і передня сторона шиї білі, задня сторона шиї сіра. На грудях велика чорна пляма. Живіт білий, боки сіруваті, верхня частина тіла темно-оливкова, на плечах жовті плями. У молодих птахів дзьоб темний, забарвлення тіла однорідне темно-оливкове зі світлішим горлом.^[3]

Підвиди

Виділяють вісім підвидів:^[4]

A. a. saturatus Cherrie, 1891 — північно-східна Мексика, Гватемала, Беліз;
A. a. rufidorsalis Cassin, 1865 — Гондурас і північно-західна Панама;
A. a. aurantiirostris Lafresnaye, 1847 — західна Коста-Рика і центральна Панама;
A. a. strictocollaris Todd, 1922 — східна Панама і північно-західна Колумбія;
A. a. occidentalis Hellmayr, 1911 — західна Колумбія і північно-західний Еквадор;
A. a. santarosae Chapman, 1925 — південно-західний Еквадор;
A. a. erythrorhynchus Sclater, PL, 1855 — північна Колумбія;
A. a. spectabilis Sclater, PL, 1855 — південно-східна Колумбія, східний Еквадор, північно-східне Перу.

Поширення

Золотодзьобі тихоголоси поширені від Оахаки в Мексиці, через північ Центральної Америки до північного Перу. Живе в густих субтропічних і тропічних вологих лісах. Здебільшого птах мешкає в рівнинах, хоча в Коста-Риці золотодзьобий тихоголос живе на висоті до 1200 м над рівнем моря.

Раціон

Золотодзьобі тихоголоси харчуються насінням, комахами і фруктами, шукають їжу на землі та на чагарниках. Харчуються в парах, мажують утворювати невеликі зграйки.

Розмноження

Сезон розмноження триває з квітня по серпень. Гніздо робиться з листя, корінців, папороті та плаунів, розміщується на землі, серед повалених дерев або в дуплі. В кладці два яйця білого кольору з коричневими або чорними плямками.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Arremon aurantiirostris. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Description. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021.
↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2020). New World Sparrows, Bush Tanagers. IOC World Bird List Version 10.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 31 May 2020.

Джерела

Howell, Steve N.G., y Sophie Webb. 2007. A guide to the birds of Mexico and northern Central America. Oxford University Press, Estados Unidos. ISBN 9780198540120
Peterson, Roger Tory, y Edward L. Chalif. 2008. Aves de México. Guía de campo. Editorial Diana, México. ISBN 9789681332075
Sada, A.M.; Phillips, R., y Ramos, M.A. 1984. Nombres en castellano para las aves mexicanas. Publicación de Divulgación No. 17. Instituto Nacional de Investigaciones sobre Recursos Bióticos. México. Citado por Peterson y Chalif (2008).

Посилання

Skutch, Alexander F. (1954). Orange-billed sparrow (PDF). Life Histories of Central American Birds. Pacific Coast Avifauna, Number 31. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 94—100. Архів оригіналу (PDF) за 27 червня 2021. Процитовано 7 липня 2021.
Orange-billed sparrow photo gallery [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] VIREO Photo [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]
Article chandra.as.utexas.edu