Тиманіт
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Tmn[2]
Хімічна формула	HgSe
Nickel-Strunz 10	2.CB.05a[3]
Ідентифікація
Сингонія	кубічна сингонія
Інші характеристики
Типова місцевість	St Lorenz mined[3]
Тиманіт у Вікісховищі

Тиманіт (рос. тиманнит; англ. tiemannite; нім. Tiemannit m) — мінерал, селенід ртуті координаційної будови з групи сфалериту. Названий за прізвищем німецького дослідника В.Тімана (W.Tiemann) — першовідкривача мінералу, C.F.Naumann, 1855.

Хімічна формула: HgSe. Містить (%): Hg — 71,7; Se — 28,3. Домішки: Cd, S.

Сингонія кубічна. Гекстетраедричний вид. Утворює тонкозернисті або зливні аґреґати, рідко дрібні кристали. Густина 8,24-8,47. Тв. 2,5. Колір сталевий або темно-свинцевий. Блиск металічний. Риса майже чорна. Непрозорий. Масивний. Добрий провідник електрики. В аншліфах ізотропний.

Знайдений у гідротермальних жилах серед вапняків разом з баритом, кальцитом, клаусталітом, оксидами манґану. Зустрічається на руднику «Шарлотта», Клаусталь, Гарц (ФРН), в окрузі Р'ют (штат Колорадо), на оз. Клір-Лейк (штат Каліфорнія, США). Дуже рідкісний.

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Тиманіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Тиманіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.