PROFILPELAJAR.COM

Тадеуш Грабянка
Тадеуш Грабянка
пол. Tadeusz Grabianka
Ім'я при народженні	пол. Tadeusz Grabianka
Псевдо	Граф Остап, Граф Сутківський, «Король Нового Ізраїлю»
Народився	8 січня 1740; Райківці, Річ Посполита
Помер	6 жовтня 1807 (67 років); Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання	Catholic Church of St. Catherined
Країна	Річ Посполита
Національність	поляк
Місце проживання	Поділля
Діяльність	алхімік, містик
Відомий завдяки	містик, ілюмінат
Титул	шляхтич
Посада	староста лівськийd
Конфесія	ілюмінат
Рід	Q63532347?
Родичі	Юзеф Каєтан Грабянка, Маріанна Калиновська
У шлюбі з	Тереза Стадніцька
Діти	Анна Грабянка-Раціборовська(1772—1796), Антоній Грабянка, Еразм Грабянка
	[[File:Лещиць\|80px\|center\|Герб]];
	; ; ;

Тадеуш Грабянка (пол. Tadeusz Grabianka; 8 січня 1740, Райківці, Подільське воєводство, Річ Посполита — 6 жовтня 1807, Санкт-Петербург, Російська імперія) — польський (Подільське воєводство) шляхтич гербу Лещиць, лівський староста (від 1770), містик, алхімік, ілюмінат. Псевдоніми: «Граф Остап» (фр. Comte Ostap), «Польський Граф» (фр. Comte Polonais), «Граф Сутківський», «Король Нового Ізраїлю».

Коротка біографія

Батьки: Юзеф Каєтан Грабянка, підчаший летичівський, і Маріанна з Калиновських. Народився в замку в Райківцях, який належав його матері.

Завдяки старанням матері, виховувався у Франції (Лотарингії) при дворі польського екс-короля Станіслава Лещинського, герцога Лотаринзького. Навчаючись у Парижі, познайомився з діяльністю масонів і езотериків.

Повернувся на батьківщину після смерті батька (1759). Успадкував значний маєток, до якого входили три шляхетські резиденції (Остапківці, Райківці, Сутківці), будинки у Львові та Кам'янці, а також 14 сіл.

1771 року оженився з Терезою Стадницькою, того ж року подружжя переїхало до Остапківців.

В 1775 у Райковецькому замку Грабянку відвідали граф Каліостро та Бруморе, де вони разом працювали над алхімічними дослідами.

Інтерес до містики звів Грабянку з масоном гр. Августом Мошинським і Яном Салвертом, які у Варшаві заснували Академію таємних наук.

Діяльність Грабянки як ілюміната почалась в помісті гр. Гайнріха фон Пройсена в Берліні. Там він познайомився з Пернеті і Бруморе, братом відомого хіміка. 1770 до берлінського кола належав також граф Сен-Жермен (17 ? −1784). Імовірно також Грабянка був меценатом цієї групи.

Грабянка заснував ложу, до якої входили також жінки і діти. До цієї групи входили його дружина, її сестра Текля з чоловіком Яном Амором Тарновським і також Маріанна Лянцкоронська-Стадніцька, донька Анна Грабянка.

В 1785 повернувся з Поділля до Авіньйону, де заснував Academie des Sages, а пізніше в Монпельє, Дуе і Могилеві-Подільському. Грабянка був обраний магістром ложі під титулом «Король Нового Ізраїлю»

Грабянка і Пернеті були майстрами ілюмінатів Авіньйону, і Грабянка під псевдонімом Граф Остап (Граф Сутковський) поширював своє вчення і сприяв заснуванню нових лож в Лондоні, Італії.

14 вересня 1791 за наказом з Риму ілюмінати припинили свою діяльність в Авіньйоні.

Останні роки свого життя Грабянка жив в помістях Чарторийських, Любомирських, Тарновських, а потім в Тульчині у графа Станіслава Щенсного Потоцького до 13 березня 1805). Польський сенатор Юзеф Август Ілінський призначив йому щорічну пенсію.

«То був Тадеуш Граб'янка, ливський староста, подоляк, містик, засновник і голова Авіньйонської секти, який нині шукав притулку в чужих домах. І він мав чималі статки, але пожертвував ними задля свого вчення, перед ним відкривався шлях до чинів і почестей, але він зрікся їх в ім'я вищої мети; він мав кохану дружину, дітей, але й їх залишив задля ідеї. Ця ідея вела його з прапором у руках, на якому світилися таємні й не зрозумілі для юрби знаки, в середовище, просякнуте матеріалізмом. Ніщо не бентежило його: ні люта інквізиція, ні скроплена кров'ю гільйотина… Він завжди залишався сам собою, вірний переконанням, які поширював.
Таким його бачили в місті Авіньйоні, де його доглядали королівські сини і принци крові; таким він був і нині, зневажений усіма, без копійки в кишені, одягнутий у скромне й пошарпане вбрання. В очах, наповнених вогнем, світилася віра; посмішка випромінювала спокій і чарівливу знаду; у манерах відчувалися смиренність і злагода…».^[1]

Юзеф Роллє.

В серпні 1805 переїхав до Петербурга, де, проповідуючи своє вчення, став відомим у місцевих масонських колах. У квітні 1807 на хвилі масонофобії та галлофобії, викликаній війною Росії проти Наполеона, Грабянка був заарештований. Через пів року помер у Петропавлівській фортеці, не діждавши суду.

Похований у Санкт-Петербурзі, в костелі Святої Катерини.