Сі Джей Макколлум

Сі Джей Макколлум
CJ McCollum

Макколлум у складі Трейл-Блейзерс в 2018 році
Нью-Орлінс Пеліканс — № 3
Атакувальний захисник
Особисті дані
Зріст: 190 см
Вага: 86 кг
Громадянство: США США
Народився: 19 вересня 1991 (33 роки)(19910919)
  Кантон, США
Школа: ГленОак (Кантон)
Коледж: Ліхай (2009–2013)
Драфт: 1 раунд / 10 номер, 2013 рік, «Портленд Трейл Блейзерс»
Виступав за команди
Особисті нагороди та досягнення
CMNS: Сі Джей Макколлум у Вікісховищі

Крістіан Джеймс "Сі Джей" Макколлум (англ. CJ McCollum, нар. 19 вересня 1991, Кантон, США) — американський професійний баскетболіст, атакувальний захисник команди НБА Нью-Орлінс Пеліканс. Протягом третього року в лізі у 2015–16 роках він був визнаний Найбільш прогресуючим гравцем НБА.

В студентські роки грав за Ліхай Маунтін Гокс та був названий Patriot League Player of the Year в 2010 та 2012 роках. Був обраний командою Портленд Трейл Блейзерс під 10-м загальним номером на драфті НБА 2013 року. У перші два роки в лізі він був резервістом, а з третього сезону став штатним "стартером" команди після зміни ігрової позиції на атакувального захисника.

Шкільна кар'єра

Макколлум грав за команду старшої школи ГленОак у своєму рідному місті Кантон, штат Огайо. Будучи першокурсником у 2005 році, він був відносно низьким, маючи лише 5 футів 2 дюйми зросту; проте, не знеохочений, він продовжив грати за команду на різних позиціях, покладаючись на свій атлетизм.[1] Сі Джей врешті-решт виграє від пізнього стрибка у зрості, набравши 5 дюймів до другого курсу і ще 4 дюйми до третього курсу старшої школи; цього виявилося достатньо, щоб потрапити на радари скаутів для набору в коледж.[1] У своїй першій грі серед юніорів Макколлум здобув 54 очки, встановивши рекорди як школи, так і Старк Каунті.[1]

Протягом навчання у старшій школі Макколлум працював над вдосконаленням свого кидка; успішні зусилля були відображені в 29,3 очка за гру, які він набирав у середньому за свій сезон старшокурсника.[1] По закінченні навчання Сі Джей став найкращим снайпером в історії команди ГленОак, набравши 1405 очок, і був визнаний гравцем року Gatorade Огайо за свій фінальний сезон 2008–2009.[1]

Студентська кар'єра

Макколлум у грі за "Ліхай" у 2012 році

Макколлум грав у приватній дослідницькій школі університету Ліхай протягом чотирьох сезонів. Із заявленим зростом у 6 футів 3 дюйми і вагою не більше 165 фунтів як першокурсник у 2009–10, він одразу справив позитивний вплив на гру "Маунтін Гокс".[1] Він грав у 33 іграх, з них у 31 зі старту, і набирав у середньому 19,1 очка та 5 підбирань за гру, маючи 45,9% влучності з гри.[2] Він був провідним бомбардиром-першокурсником у країні та першим гравцем в історії Patriot League, який був визнаний одночасно Гравцем року та Новачком року конференції.[3] Крім того, він був удостоєний почесною відзнакою від Associated Press All-American. Макколлум вивів "Маунтін Гокс" на турнір NCAA 2010, де він набрав 26 очок, програвши в першому раунді найкращій сіяній команді Канзас Джейгокс.[2]

У наступному сезоні 2010–2011 років, Сі Джей збільшив свої середні показники до 21,8 очка та 7,8 підбирань за гру. Він зіграв у 31 грі (всі - зі старту) і мав 39,9% влучності з гри. Відсоток його влучності з поля знизився, як і результати Ліхая, проте Сі Джей був визнаний другим (після Майка Мускали) в голосуванні за відзнаку Гравець року конференції, та потрапив до першої команди конференції.[2]

У сезоні 2011–12 років, Сі Джей знову завоював звання Гравця року своєї конференції, а також втретє поспіль потрапив до Першої команди конференції за підсумками сезону.[4] У 2012 році "Маунтін Гокс" перемогли команду Дюк Блу Девілс з рахунком 75–70, яка стала першою в історії перемогою команди на турнірі Першого дивізіону NCAA, у якій Макколлум набрав найвищі в кар'єрі 30 очок; також лише вшосте в історії турніру команда, сіяна під 15-м номером, перемогла команду, сіяну під 2-м.[5]

За свої чотири роки в коледжі Сі Джей серйозно додав в розмірах тіла, і регулярно займався важкоатлетичними тренуваннями, завдяки чому додав 30 фунтів м’язової маси.[1] Незважаючи на те, що він вже на третьому курсі фактично розглядався, як один з найвищих виборів на Драфті НБА, він вирішив закінчити останній рік навчання в коледжі, замість того, щоб швидше перейти до НБА; неперевершений студент журналістики, Макколлум написав статтю для Sporting News, де пояснив, чому він вирішив продовжувати свою освіту.[6]

25 листопада 2012 року Сі Джей набрав 26 очок у перемозі над "Сакред Гарт" 91-77, випередивши Роба Фістера як найкращого бомбардира конференції.[7] 5 січня 2013 року Макколлум зламав ліву ногу у грі проти Університету Співдружності Вірджинії, закінчивши сезон достроково. Він був фіналістом нагороди Senior CLASS Award 2012–13 років.[8] Макколлум продовжив навчання в університеті Ліхай, отримавши ступінь бакалавра в галузі журналістики 20 травня 2013 року.[9][10]

Професійна кар'єра

Портленд Трейл Блейзерс (2013 - дотепер)

Сезон 2013-14

Будучи першим гравцем, який коли-небудь прийшов у лігу з приватного учбового закладу (Ліхай), Макколлум був обраний під 10-м номером Драфті НБА 2013 року командою Портленд Трейл Блейзерс. Він підписав контракт із франшизою 11 липня,[11] і зіграв за неї у Літній лізі НБА, набираючи в середньому 21 очко та 4 підбирання за гру.

Зібравшись на фотосесію по закінченню драфту, новачки 2013 року взяли участь в опитуванні від NBA.com, згідно з яким Макколлум був визнаний найбільш вірогідним Новачком року 2013–14 (разом з Віктором Оладіпо).[12] Сі Джей пропустив перші шість тижнів регулярного сезону з травмою стопи. 1 січня 2014 року він був відправлений до команди "Айдахо Стампід" в Лізі розвитку.[13] "Блейзерс" відкликали його 5 січня, а вже через три дні він дебютував у НБА, здобувши 4 очки у грі, в якій його команда обіграла Орландо Меджик 110–94.[14] 8 лютого Макколлум записав найвищі в сезоні 19 очок у перемозі 117-110 над Міннесота Тімбервулвз.[15]

Сезон 2014-15

27 жовтня 2014 року "Трейл Блейзерс" активували опцію команди на третій рік у контракті Макколлума, тим самим продовживши його до сезону 2015–16 включно.[16] У другому сезоні в лізі він перебував на майданчику в середньому 15,7 хвилини за гру в 62 поєдинках, набираючи за цей час 6,8 очка, 1,5 підбирання та 1 передачу.[17] В програній Мемфіс Гріззліс серії першого раунду плейофф НБА в 2015 році Сі Джей здобув найвищі на той час у його кар'єрі 33 очки за гру.[18]

Сезон 2015-16

30 вересня 2015 року "Трейл Блейзерс" активували опцію команди на четвертий рік у контракті Макколлума на сезон 2016–17.[19] Після від'їзду стартерів "Портленда" Олдріджа, Метьюза і Лопеса залишився лише зірковий розігруючий захисник Дем'єн Ліллард; таким чином Сі Джей був підвищений до стартового атакувального захисника та приєднатися до Лілларда у "беккорті" у сезоні 2015–16. Його хвилини на паркеті зросли до 34,8 за гру, і він стартував у всіх 80 іграх, в яких грав. За сезон він мав у середньому 20,8 очка, 3,2 підбирання та 4,3 передачі за гру.[17] У відкритті сезону 28 жовтня Макколлум записав найвищі в кар’єрі 37 очок, набравши 22 з них за першу чверть, допомагаючи "Блейзерс" перемогти Нью Орлінс Пеліканс 112–94.[20] Після травми, що вивела з гри Лілларда в кінці грудня, Сі Джей отримав роль основного розігруючого захисника. 27 грудня він набрав 35 очок, а також 11 підбирань та 9 передач у перемозі над Сакраменто Кінгз 98-94. Жоден гравець "Портленда" за останні 29 років фіксував цифри нарівні з майже трипл-даблом Макколлума (лише Клайд Дрекслер записував 34 очки, 11 підборів та 9 і більше передач в 5 випадках).[21] 4 січня Сі Джей повернувся до своєї основної позиції атакуючого захисника, коли Ліллард знову став на ноги, повернувшись після травми.[22] 12 лютого він був названий серед запрошених на Конкурс триочкових кидків Вікенду Усіх Зірок.[23] 5 квітня він видав свою восьму гру в сезоні, де набирав 30 та більше очок, з Сакраменто 115–107.[24] До кінця регулярного сезону Макколлум набирав у середньому 20,8 очок за гру, тоді як Ліллард здобував 25,1 очка, що зробило з них першу зв'язку захисників, в якій кожен оформлював 20 і більше очок за гру в історії "Трейл Блейзерс".[25] Згодом Сі Джей отримав відзнаку Найбільш прогресуючий гравець НБА за свій проривний сезон 2015–16.[26]

Макколлум допоміг "Блейзерс" здобути перемогу у серії першого раунду плей-офф над Лос-Анджелес Кліпперс з рахунком 4-2. Однак "Портленд" був битий (4-1) у серії другого раунду плейофф із Голден Стейт Ворріорз; хоч це був і програш 125–121, який закінчив пробіг "Трейл Блейзерс" в постсезоні, Макколлум провів свою третю 27-очкову гру плейофф в цьому поєдинку.[27]

Сезон 2016-17

27 липня 2016 року Макколлум підписав чотирирічне продовження контракту з "Портлендом".[28] Сі Джей стартував у всіх 80 іграх, у яких грав, і здобував у середньому 23 очки, а також 3,6 підбирання та стільки ж передач.[17] У грі-відкритті сезону 25 жовтня він набрав 25 очок, та допоміг перемогти Юта Джаз 113–104.[29] Лише через чотири дні він оформив 23 очки, 10 підбирань, 3 передачі, 3 перехоплення та найбільші 3 блокшоти в кар’єрі, у переможній грі "Портленда" з Денвер Наггетс 115–113 в овертаймі.[30] У перемозі 6 листопада над Мемфіс Гріззліс 100-94, він повторив власний статистичний кар'єрний рекорд, набравши 37 очок.[31] 20 листопада Сі Джей набрав 33 очки та досяг найбільших в кар'єрі 6 влучних триочкових спроб у перемозі над Бруклін Нетс 129–109.[32] 10 грудня він встановив новий максимум у кар'єрі із 7 влучними триочковими кидками, і закінчив гру із 34 очками, програвши Індіана Пейсерз з рахунком 118-111.[33] Він встановив ще один рекорд у кар'єрі за очками, набравши 43 1 січня під час перемоги над "Тімбервулвз" 95-89.[34] У грі 13 січня, програній Орландо Меджик 115-109, Макколлум оформив 26 очок, та продовжив свою серію ігор із 25 і більше очками до 8-ми поспіль, що стала третьою за довжиною в історії "Блейзерс" (лише Джефф Пітрі з 11-ма іграми поспіль і Клайд Дрекслер з 9-ма мали кращий такий показник серед гравців "Трейл Блейзерс").[35] 7 лютого Сі Джей набрав 32 очки, два останні з яких після забігу з власної половини майданчика на станніх секундах гри, що забезпечили перемогу 114–113 над Даллас Маверікс із залишком часу до кінця 0.9 секунди.[36] У перемозі над Денвером 122–113 28 березня Макколлум здобув 39 очок.[37] "Блейзерс" завершили регулярний сезон із різницею 41-41 і вийшли у плей-офф під 8-м посівом.

16 квітня 2017 року "Портленд" програв 121–109 "Ворріорз" у першій грі серії плейофф першого раунду; тим не менше 41 очко Макколлума за гру стало найбільшим за кар'єру в постсезоні, і зробило його лише восьмим гравцем "Блейзерс" з набраними 40 і більше очками в плейофф.[38]

Сезон 2017-18

Сі Джей Макколлум з "Трейл Блейзерс" в березні 2018 року

Макколлум пропустив відкриття сезону 2017–18 через дискваліфікацію на одну гру, яка була призначена за те, що він одного разу покинув лаву запасних під час передсезонної гри.[39] Сі Джей зіграв у 80 іграх і стартував у всіх, при цьому в середньому заробляв 21,4 очка, 4 підбирання та 3,4 передачі за гру. У своїй дебютні грі сезону 20 жовтня він набрав 28 очок при влучності 12 з 18 спроб з гри, у перемозі над Індіана Пейсерз 114–96.[40] Він оформив 36 очок у поразці Мемфіс Гріззліс 98-97 7 листопада.[41] 25 числа цього ж місяця Макколлум набрав 26 очок, набравши 7 із них поспіль в останній чверті, чим допоміг "Портленду" зробити ривок 10–0, подолати 17-очкове відставання в рахунку і перемогти Вашингтон Візардс 108–105.[42] 1 січня, в перемозі над Чикаго Буллз 124–120, він набрав 25 із своїх 32-х очок після перерви, включаючи влучний постріл в овертаймі, за 56,5 секунди до кінця гри.[43] У грі 31 січня, коли "Портленд" знову переміг "Буллз" 124–108, Макколлум лише в першій чверті набрав 28 очок самотужки, що стало рекордом франшизи, і лише за три чверті він здобув найбільші 50 очок у кар’єрі перед тим, як сісти на лаву запасних на четвертий період.[44] Він доєднався до Дем'єна Лілларда, Деймона Стадемайра, Брендона Роя, Андре Міллера, Клайда Дрекслера та Джеффа Пітрі як гравців "Трейл Блейзерс", що набирали 50 і більше очок за гру.[44] 28 березня Макколлум записав 42 очки в програші "Гріззліс" 108-103.[45] У 4-й грі серії першого раунду плейофф "Трейл Блейзерс" проти Нью Орлінс Пеліканс Сі Джей набрав 38 очок, а його команда програла 131-123. Ця поразка завершила перебування "Портленд" в плейофф, та закінчила серію "свіпом" 4-0.[46]

Сезон 2018-19

Протягом 70 ігор, стартуючи в усіх, Макколлум в середньому за сезон заробляв 21 очко, 4 підбирання та 3 передачі.[17] 6 листопада 2018 року Сі Джей набрав 40 очок в перемозі над Мілвокі Бакс з рахунком 118–103.[47] 12 грудня він найвищі в сезоні 40 очок в поразці 92-83 від Мемфіс Гріззліс.[48] 23 грудня, у грі проти "Ворріорз", Макколлум посунув Деймона Стадемайра (717) з п'ятого місця у списку гравців "Блейзерс" з найбільшою кількістю влучних триочкових кидків.[49] 30 грудня він перервав свою серію невдалих матчів, забивши 35 очок при влучності 13 з 18 пострілів з гри, вигравши у Філадельфія Севенті Сіксерс 129–95.[50] 22 січня Сі Джей набрав 31 очко і забив 7 триочкових спроб, програвши Оклахома-Сіті Тандер 123–114, та випередив Ніколя Батума (751), ставши 4-м у списку гравців "Блейзерс" з найбільшою кількістю влучних триочкових кидків.[51] 26 січня він оформив свій перший трипл-дабл у кар'єрі з 28 очками, 10 передачами та 10 підбираннями у перемозі над Атланта Гокс 120-111.[52] 1 березня він набрав 35 очок та повторив власний кар'єрний рекорд, забивши 7 триочкових кидків, програвши Торонто Репторз 119–117.[53] В кінці березня та на початку квітня Макколлум пропустив 10 матчів через травму лівого коліна.[54] У грі 3 серії плейофф "Трейл Блейзерс" проти Денвер Наггетс Сі Джей повторив власний кар'єрний рекорд у постсезоні з 41 очком в перемозі 140–137 у чотириразовому овертаймі.[55] У 6-й грі Макколлум набрав 30 очок у перемозі 119–108, допомагаючи "Блейзерс" звести серію проти "Наггетс" до нічиєї 3–3.[56] У вирішальній грі 7 він набрав 37 очок, а команда перемогла 100–96, просунувшись до фіналу Західної конференції вперше з 2000 року.[57] "Портленд" програв Фінал конференції в чотирьох іграх Голден Стейт Ворріорз.[58]

Сезон 2019-20

21 листопада 2019 року Макколлум набрав найвищі в сезоні 37 очок, разом із 6 підбираннями та 10 передачами, програвши Мілвокі Бакс 137-129.[59] 23 лютого 2020 року він перевершив цей здобуток, записавши 41 очко, 9 підбирань та 12 передач у перемозі над Детройт Пістонс 107-104.[60] 2 березня Сі Джей повторив це досягнення, забивши 41 очко в перемозі над Орландо Меджик 130–107.[61]

Сезон 2020-21

26 грудня 2020 року Макколлум набрав найвищі в сезоні 44 очки, разом із переможним триочковим кидком в кінці зустрічі з Г'юстон Рокетс, що завершилась з рахунком 128-126.[62]

Статистика виступів

Скорочення
  GP Ігор провів   GS  Ігор у стартовій п'ятірці  MPG  Хвилин за гру
 FG%  Відсоток влучень з гри  3P%  Відсоток триочкових  FT%  Відсоток штрафних кидків
 RPG  Підбирань за гру  APG  Результативних передач за гру  SPG  Перехоплень за гру
 BPG  Блокшотів за гру  PPG  Очок за гру  Жирний  Особистий рекорд
* Лідер ліги

Регулярний сезон

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
2013–14 Портленд 38 0 12.5 .416 .375 .676 1.3 .7 .4 .1 5.3
2014–15 Портленд 62 3 15.7 .436 .396 .699 1.5 1.0 .7 .1 6.8
2015–16 Портленд 80 80 34.8 .448 .417 .827 3.2 4.3 1.2 .3 20.8
2016–17 Портленд 80 80 35.0 .480 .421 .912* 3.6 3.6 .9 .5 23.0
2017–18 Портленд 81 81 36.1 .443 .397 .836 4.0 3.4 1.0 .4 21.4
2018–19 Портленд 70 70 33.9 .459 .375 .828 4.0 3.0 .8 .4 21.0
2019–20 Портленд 70 70 36.5 .451 .379 .757 4.2 4.4 .8 .6 22.2
2020–21 Портленд 47 47 34.0 .458 .402 .812 3.9 4.7 .9 .4 23.1
Кар'єра 528 431 31.2 .455 .398 .826 3.4 3.3 .9 .4 18.9

Плей-оф

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
2014 Портленд 6 0 4.0 .091 .000 1.000 .2 .0 .0 .0 .7
2015 Портленд 5 1 33.2 .478 .478 .769 4.0 .4 1.2 .2 17.0
2016 Портленд 11 11 40.2 .426 .345 .804 3.6 3.3 .9 .5 20.5
2017 Портленд 4 4 35.0 .400 .500 .938 6.0 1.0 1.0 .5 22.5
2018 Портленд 4 4 38.8 .519 .423 .769 2.0 3.5 1.3 .3 25.3
2019 Портленд 16 16 39.7 .440 .393 .732 5.0 3.7 .8 .6 24.7
2020 Портленд 5 5 39.2 .444 .371 .682 5.8 3.2 1.2 .4 23.2
2021 Портленд 6 6 40.0 .439 .333 .769 6.0 4.3 .3 .7 20.7
Кар'єра 57 47 35.1 .439 .384 .773 4.2 2.8 .8 .4 20.0

Подкаст

Макколлум проводить власний щотижневий подкаст Pull Up with CJ McCollum, який випускає Cadence13.[63] Його співведучим є аналітик ESPN Джордан Шульц. У своєму будинку Макколлум має студію подкастів, і він возить із собою портативне звукозаписувальне обладнання, коли він не вдома.[64] Гостями шоу стали Кевін Дюрант і Кармело Ентоні.[64][65] В березні 2020 року Макколлум записував епізод подкасту, коли отримав новину про те, що НБА зупиняє сезон 2020 через пандемію COVID-19.[65]

Особисте життя

Старший брат Макколлума, Ерік, також є професійним баскетболістом. Поза майданчиком Сі Джей давно зацікавився журналістикою. Таким чином, він писав статті про НБА для різних ЗМІ;[66] в одному зі своїх видань він взяв інтерв'ю у комісіонера ліги Адама Сільвера.[67]

МакКоллум відомий у своїй громаді як радіоведучий та меценат. У 2016 році він відкрив CJ McCollum Dream Center, що є інноваційною навчальною кімнатою в Blazers Boys & Girls Club, обладнаною новими комп’ютерами, книгами, творами мистецтва та інструментами для навчання. Центр має на меті забезпечити безпечний та надихаючий простір для молоді, яка не має достатніх можливостей для навчання, дослідження, створення та зростання.[68] Сі Джей також допомагає розвивати інтерес місцевої молоді до журналістіики за допомогою ініціативи, що називається Press Pass CJ; він надає зацікавленим журналістам доступ до прес-конференцій після ігор, та можливість відвідувати заходи з ним, отримувати персональне наставництво від представників засобів масової інформації та публікувати їхні роботи.[69]

Макколлум - виний ентузіаст.[70] Під час проведення Бульбашки НБА 2020 він приніс із собою 84 пляшки і підтримував температуру в готельному номері у 50 градусів за Фаренгейтом, щоб захистити їх.[70] У нього є власна торгова марка McCollum Heritage 91, названа на честь вулиці, на якій він виріс, та року народження.[70]

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж Freeman, Joe (9 липня 2013). McCollum's Desire is Just the Right Size: The Once-Slender Guard Has Blossomed into a Hard-Working Playmaker. The Oregonian. с. D1, D4.
  2. ↑ а б в Lehigh athletics biography. Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 14 листопада 2011. [Архівовано 2012-03-19 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Patriot League Men's Basketball All-League Teams and Awards Announced. Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 14 листопада 2011. [Архівовано 2011-07-27 у Wayback Machine.]
  4. ↑ 2011–12 Men's Basketball All-Patriot League Teams and Major Awards Announced. Patriot League. 27 лютого 2012. Архів оригіналу (Press release) за 2 лютого 2014. Процитовано 27 лютого 2012. [Архівовано 2014-02-02 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Housenick, Tom (16 березня 2012). NCAA basketball: Lehigh pulls off monumental upset of Duke. The Morning Call. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 16 березня 2012. [Архівовано 2014-03-10 у Wayback Machine.]
  6. ↑ C.J. McCollum: Why I'm returning to Lehigh for my senior year. SportingNews.com. 9 квітня 2012. Архів оригіналу за 25 червня 2016. Процитовано 26 травня 2016. [Архівовано 2016-06-25 у Wayback Machine.]
  7. ↑ McCollum breaks record in 91–77 win at Sacred Heart. Lehigh University. 25 листопада 2012. Архів оригіналу за 10 грудня 2012. Процитовано 26 листопада 2012. [Архівовано 2012-12-10 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Hulls Named Finalist for Senior CLASS Award. IUHoosiers.com. 6 лютого 2013. Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 13 лютого 2013. [Архівовано 2013-02-15 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Lehigh alum C.J. McCollum named Kia NBA Most Improved Player. Lehigh University Athletics (англ.). Процитовано 7 січня 2021.
  10. ↑ C.J. McCollum: 'More than just a basketball player'. Lehigh University (англ.). Процитовано 7 січня 2021.
  11. ↑ Trail Blazers sign rookie CJ McCollum. OregonLive.com. 11 липня 2013. Процитовано 11 липня 2013.
  12. ↑ Schuhmann, John (26 серпня 2013). Magic's Oladipo among rookie favorites to stand out in 2013–14. NBA.com. Процитовано 15 жовтня 2013.
  13. ↑ Trail Blazers assign CJ McCollum to D-League. InsideHoops.com. 1 січня 2014. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 1 січня 2014.
  14. ↑ Notebook: Blazers 110, Magic 94. NBA.com. 8 січня 2014. Архів оригіналу за 8 січня 2014. Процитовано 8 січня 2014.
  15. ↑ C.J. McCollum 2013–14 Game Log. Basketball-Reference.com. Процитовано 27 грудня 2015.
  16. ↑ Trail Blazers Exercise Team Options On Meyers Leonard And CJ McCollum. NBA.com. Turner Sports Interactive, Inc. 27 жовтня 2014. Процитовано 27 жовтня 2014.
  17. ↑ а б в г CJ McCollum Stats. Basketball-Reference.com. Процитовано 27 листопада 2019.
  18. ↑ Grizzlies advance, beating Trail Blazers 99–93 in Game 5. NBA.com. Turner Sports Interactive, Inc. 29 квітня 2015. Архів оригіналу за 15 жовтня 2015. Процитовано 30 вересня 2015.
  19. ↑ Trail Blazers Exercise Team Options On McCollum, Plumlee and Vonleh. NBA.com. Turner Sports Interactive, Inc. 30 вересня 2015. Процитовано 30 вересня 2015.
  20. ↑ McCollum scores 37 as Blazers down Pelicans 112–94. NBA.com. Turner Sports Interactive, Inc. 28 жовтня 2015. Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 29 жовтня 2015.
  21. ↑ McCollum scores 35 as Trail Blazers beat Kings 98–94. NBA.com. Turner Sports Interactive, Inc. 27 грудня 2015. Процитовано 27 грудня 2015.
  22. ↑ Randolph leads Grizzlies to 91–78 win over Trail Blazers. NBA.com. Turner Sports Interactive, Inc. 4 січня 2016. Архів оригіналу за 2 січня 2016. Процитовано 4 січня 2016.
  23. ↑ CJ McCollum to Compete in Foot Locker Three-Point Contest at NBA All-Star Weekend. NBA.com. Turner Sports Interactive, Inc. 12 лютого 2016. Процитовано 12 лютого 2016.
  24. ↑ McCollum has 30 as Trail Blazers beat Kings 115–107. NBA.com. 5 квітня 2016. Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 6 квітня 2016.
  25. ↑ Playoff destination sealed, Blazers beat Nuggets 107–99. NBA.com. Turner Sports Interactive, Inc. 13 квітня 2016. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 14 квітня 2016.
  26. ↑ Blazers' McCollum named Kia NBA Most Improved Player. NBA.com. Turner Sports Interactive, Inc. 22 квітня 2016. Архів оригіналу за 23 квітня 2016. Процитовано 22 квітня 2016.
  27. ↑ Splash Brothers Curry, Thompson send Warriors to West finals. NBA.com. Turner Sports Interactive, Inc. 11 травня 2016. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 12 травня 2016.
  28. ↑ Trail Blazers Sign CJ McCollum to Contract Extension. NBA.com. Turner Sports Interactive, Inc. 27 липня 2016. Процитовано 27 липня 2016.
  29. ↑ Lillard scores 39, Blazers run home-opening win streak to 16. ESPN.com. 25 жовтня 2016. Процитовано 25 жовтня 2016.
  30. ↑ Lillard hits floater, Blazers beat Nuggets 115–113 in OT. ESPN.com. 29 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
  31. ↑ McCollum matches career high, Blazers beat Grizzlies 100–94. ESPN.com. 6 листопада 2016. Процитовано 6 листопада 2016.
  32. ↑ McCollum scores 33 points, Trail Blazers beat Nets 129–109. ESPN.com. 20 листопада 2016. Процитовано 20 листопада 2016.
  33. ↑ George has 37 points to lead Pacers over Blazers 118–111. ESPN.com. 10 грудня 2016. Процитовано 11 грудня 2016.
  34. ↑ McCollum has 43 points, Trail Blazers top Timberwolves 95–89. ESPN.com. 1 січня 2017. Процитовано 2 січня 2017.
  35. ↑ Vucevic's season-high 30 lead Magic past Blazers, 115–109. ESPN.com. 13 січня 2017. Процитовано 14 січня 2017.
  36. ↑ McCollum's winner sends Blazers past Mavs 114–113. ESPN.com. 7 лютого 2017. Процитовано 7 лютого 2017.
  37. ↑ Blazers beat Nuggets to take 1-game lead for 8th seed. ESPN.com. 28 березня 2017. Процитовано 28 березня 2017.
  38. ↑ Durant shines in Warriors playoff debut in Game 1 win. ESPN.com. 16 квітня 2017. Процитовано 16 квітня 2017.
  39. ↑ Blazers hand Suns worst loss ever in season opener, 124–76. ESPN.com. 18 жовтня 2017. Процитовано 18 жовтня 2017.
  40. ↑ McCollum's scores 28 in Blazers' 114–96 win over Pacers. ESPN.com. 20 жовтня 2017. Процитовано 20 жовтня 2017.
  41. ↑ Evans, Conley help Grizzlies hold off Trail Blazers 98–97. ESPN.com. 7 листопада 2017. Процитовано 7 листопада 2017.
  42. ↑ McCollum helps Blazers to 108–105 comeback win over Wizards. ESPN.com. 25 листопада 2017. Процитовано 25 листопада 2017.
  43. ↑ McCollum scores 32, leads Blazers over Bulls 124–120 in OT. ESPN.com. 1 січня 2018. Процитовано 1 січня 2018.
  44. ↑ а б McCollum scores 50 in 3 quarters, Blazers beat Bulls 124–108. ESPN.com. 31 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.
  45. ↑ MarShon Brooks scores 21 as Grizzlies beat Blazers 108–103. ESPN.com. 28 березня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
  46. ↑ Davis' 47 points leads Pelicans to sweep of Trail Blazers. ESPN.com. 21 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
  47. ↑ McCollum scores 40 as Trail Blazers beat Bucks 118–103. ESPN.com. 6 листопада 2018. Процитовано 6 листопада 2018.
  48. ↑ Conley leads late rally as Grizzlies defeat Portland 92–83. ESPN.com. 12 грудня 2018. Процитовано 12 грудня 2018.
  49. ↑ Lillard scores 33, Trail Blazers top Mavericks 121–118 in OT. ESPN.com. 23 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
  50. ↑ McCollum leads Trail Blazers in 129–95 rout of 76ers. ESPN.com. 30 грудня 2018. Процитовано 31 грудня 2018.
  51. ↑ George nets 36, Westbrook 29 as Thunder tops Blazers 123–114. ESPN.com. 22 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
  52. ↑ McCollum has triple-double, Trail Blazers beat Hawks 120–111. ESPN.com. 26 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
  53. ↑ Leonard hits winner, Raptors beat Trail Blazers 119–117. ESPN.com. 1 березня 2019. Процитовано 2 березня 2019.
  54. ↑ Lillard scores 30 points, Trail Blazers beat Nuggets 115–108. ESPN.com. 7 квітня 2019. Процитовано 8 квітня 2019.
  55. ↑ Blazers go up 2–1 after 140–137 win in 4 OTs over Denver. ESPN.com. 3 травня 2019. Процитовано 4 травня 2019.
  56. ↑ Blazers force Game 7 with 119–108 victory over Denver. ESPN.com. 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
  57. ↑ McCollum leads Blazers past Nuggets 100–96. ESPN.com. 12 травня 2019. Процитовано 13 травня 2019.
  58. ↑ Warriors beat Blazers 119–117 in OT for NBA Finals berth. ESPN.com. 20 травня 2019. Процитовано 20 травня 2019.
  59. ↑ https://www.espn.com/nba/game?gameId=401160855
  60. ↑ McCollum, Anthony carry Blazers past Pistons, 107-104. FOX Sports (амер.). Процитовано 7 січня 2021.
  61. ↑ Trail Blazers' CJ McCollum: Lights up Magic for 41. www.cbssports.com. Процитовано 7 січня 2021.
  62. ↑ Patel, Aayush (26 грудня 2020). VIDEO: CJ McCollum’s game-winning three spoils James Harden’s OT heroics. ClutchPoints. Процитовано 26 грудня 2020.
  63. ↑ Mickanen, Dylan (16 квітня 2020). CJ McCollum in favor of playing out the rest of the season at a single site. Northwest Sports. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 17 квітня 2020. [Архівовано 2020-12-02 у Wayback Machine.]
  64. ↑ а б Cacciola, Scott (22 жовтня 2019). C.J. McCollum's ‘Healthy Habits’: Yoga, Wine and Podcasting. The New York Times. Процитовано 17 квітня 2020.
  65. ↑ а б Goldberg, Jamie (13 березня 2020). CJ McCollum reacts to NBA suspending season, remains hopeful that season will resume. The Oregonian. Процитовано 17 квітня 2020.
  66. ↑ C.J. McCollum: 'More Than Just a Basketball Player'. 27 червня 2013. Процитовано 30 квітня 2015.
  67. ↑ CJ Sits Down with the Commish. NBA. 9 липня 2014. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 30 квітня 2015.
  68. ↑ CJ McCollum Dream Center Opens at Blazers Boys & Girls Club. 8 листопада 2016. Процитовано 20 березня 2017.
  69. ↑ Portland's CJ McCollum is a Silent Assassin on the Court and a Blooming Journalist Off of it. 10 лютого 2017. Процитовано 20 березня 2017.
  70. ↑ а б в Davis, Scott. NBA star CJ McCollum is keeping his hotel room a frigid temperature to create a wine cellar for the 84 bottles he ordered to the Disney bubble. Insider. Процитовано 27 серпня 2020.