ЛГБТ-стереотипи — стереотипи щодо лесбійок, геїв, бісексуалів та трансгендерів (ЛГБТ). Стереотипи — це загальноприйняті, формулістичні узагальнення, думки чи образи, засновані на сексуальній орієнтації або гендерній ідентичності ЛГБТ. Стереотипне сприйняття може бути набуте через взаємодію з батьками, вчителями, однолітками та засобами масової інформації^[1] або, загальніше, через відсутність безпосередньої обізнаності, що призводить до збільшення опори на узагальнення.

Негативні стереотипи часто асоціюються з гомофобією, лесбофобією, біфобією або трансфобією, ацелофобією.^[2] Позитивні стереотипи, або контрстереотипи, також існують.^[3][4]

Багато лесбійок асоціюються з коротким волоссям, носінням широкого одягу та заняттями спортом.^[5] Крім того, висвітлення в новинах ЛГБТ-питань посилює стереотипне зображення лесбійок. Часто в ефірі новин висвітлюються історії про більш «чоловічних» лесбійок, і вони не в змозі надати рівного висвітлення іншим лесбійським ідентичностям. Таким чином, групи населення, які отримують інформацію про маргіналізовані громади з джерел новин, починають прирівнювати лесбійську сексуальність до чоловічої презентації. Те, як зображують лесбійок, змушує людей робити припущення щодо людей у повсякденному житті.^[6]

Як правило, лесбійки стереотипно належать до однієї з двох наступних категорій: «буч і фем». Буч-лесбійки одягаються більш по-чоловічому, ніж інші жінки. «Дайки» (раніше пейоративний термін, який лесбійська громада відновила до певної міри) вважаються членами спільноти, яка сприймається як складена з сильних і відвертих адвокатів у суспільстві.^[7] Актрисі Порші де Россі приписують суттєву протидію загальній суспільній помилці про те, як виглядають і функціонують лесбійки. У 2005 році вона розкрила свою сексуальну орієнтацію в інтерв'ю «Details» та «The Advocate», що породило подальшу дискусію щодо концепції «гіпер-жіночної» лесбійки. Ці стереотипи розгортаються в межах і самої спільноти ЛГБТІК+, і багато жінок повідомляють, що почувають себе зайвими в квір-спільноті.^[8]

Гей-чоловіки часто ототожнюються гетероцентричним мейнстримом як взаємозамінних із гетеросексуальними жінками, і їх часто стереотипно сприймають як жіночних^[9] незважаючи на те, що гендерні прояви, гендерна ідентичність та сексуальна орієнтація широко прийнято відрізняти один від одного.^[10][11] Театр, зокрема бродвейські мюзикли, є складовою іншого стереотипу, «шоу», який узагальнює, що чоловіки-геї займаються сценічним мистецтвом і є театральними, надмірно драматичними та емоційними.^[12]

Ведмежа субкультура ЛГБТ-спільноти складається із великих волохатих чоловіків, яких називають ведмедями.^[13][14] Деякі з них відмовляються від більш жіночних чоловіків-геїв.^[15]

Геї часто асоціюються з «жіночним мовленням».^[16][17] Мода та жіночність давно розглядаються як стереотипи гомосексуальності.^[18] Вони часто базуються на видимості взаємних стосунків між геями та модою.^[19] Дизайнери, в тому числі Dolce & Gabbana, використовують гомоеротичні образи у своїй рекламі. Деякі коментатори стверджують, що це заохочує стереотип, що більшість чоловіків-геїв із задоволенням роблять покупки.^[20] Мляве зап'ястя — це також манерність, пов'язана з геями.^[21]

Недавні дослідження Вільяма Кокса та його колег продемонстрували, що «гейдар» часто використовується як альтернативний стереотип.^[22]

Дослідження також припускають, що лесбійки можуть мати трохи більше шансів, ніж чоловіки-геї, налагодити стійкі стосунки.^[23][24] Що стосується незахищеного сексу, дослідження 2007 року цитувало два великі опитування населення, які показали, що «більшість чоловіків-геїв щорічно мають однакову кількість незахищених сексуальних контактів як і жінки-лесбійки».^[25][26][27] Інше дослідження показало, що чоловіки-геї іноді стикаються із соціальними бар'єрами через цей стереотип. Учасники дослідження повідомили, що їм важко подружитися з іншими геями на платонічній основі. Вони виявили, що коли вони будуть спілкуватися з іншими геями, то буде припущення про сексуальні спонукання, і коли стане ясно, що це не так, інші чоловіки не будуть зацікавлені у продовженні спілкування. Ці стереотипи пронизують усі аспекти суспільства, навіть впливаючи на тих, хто зазнає цього.^[28]

Ще одним стійким стереотипом, пов'язаним зі спільнотою гей-чоловіків, є вечірки. До масових заворушень у Стоунволі в 1969 році більшість ЛГБТ-людей були надзвичайно приватними та закритими, а вечірки та бари стали одними з небагатьох місць, де вони могли зустрітися, поспілкуватися та почуватися в безпеці. Заворушення стали початком сучасного ЛГБТ-соціального руху та прийняття сексуальних та гендерних меншин, який з того часу неухильно зростає.^[29][30][31]

Багатьох бісексуалів часто характеризують як нерішучих через їхній потяг як до чоловіків, так і до жінок. Оскільки термін «бісексуал» може позначати людей, які відкриті для сексуальних взаємодій з іншими групами, можуть розглядатися як такі, що не бажають прихилятися до однієї сексуальної ідентичності. Ця характеристика може включати стереотипи, що походять із самої ЛГБТ-спільноти, оскільки бісексуали не завжди вибирають гомосексуальних партнерів — їх часто розглядають як перехідну або експериментальну фазу між гетеросексуальним та гомосексуальним самовизначенням.^[32]

Інший поширений стереотип полягає в тому, що бісексуали є розпусними і не здатними мати стабільні або тривалі стосунки.^[33] Бісексуали іноді вважаються нездатними до моногамії.

Трансгендер — загальний термін, який охоплює широке коло людей з більш конкретною ідентичністю. Взагалі, людина, яка є трансгендером, ідентифікує себе зі статтю, відмінною від статі, призначеної при народженні. Цей термін може застосовуватися до інших спільнот, таких які люблять переодягатись, драг-королеви та драг-королі, транссексуали.^[34] Переконання, що трансгендери — це повії, карикатури на чоловіків і жінок — це два з багатьох помилкових суджень.^[35]

Одним із загальноприйнятих стереотипів щодо транс-жінок є те, що вони, як вважається, є королевами переодягання.^[36][37]

Транссексуал — це людина, яка народилася з фізичними характеристиками однієї статі, яка психологічно та емоційно ототожнює себе з різновидом або іншою статтю, ніж їхні фізичні статеві ознаки.^[38][39] Стереотипи щодо транс-жінок включають, що вони завжди вищі і мають більші руки, ніж жінки- цисгендери.^[40] Навпаки, транс-чоловіків часто стереотипно сприймають як миліших, жіночніших та пасивніших, ніж їхні колеги-цисгендери, і класифікують їх як «м'яких хлопців».^[41][42][43]

Соціологи намагалися зрозуміти, чому існують такі негативні конотації, пов'язані з лесбійською спільнотою.^[44] Вільям Джеймс припускав, що це був відразливий інстинкт, який природно притаманний кожній жінці, і що, коли людина насолоджується одностатевою взаємодією, це відбувається тому, що це стає звичкою. Коротко кажучи, він припускав, що «толерантності вчаться, а відраза вроджена» (PBS). У 1908 році Джеймс та Едвард Вестермак спробували зрозуміти насильницькі дії щодо гомосексуалів єврейською, християнською та зороастрійською релігіями. Вони вважали, що ворожість існує через історичний зв'язок між гомосексуальністю та ідолопоклонством, єрессю та злочинною поведінкою. Зигмунд Фрейд у 1905 році стверджував, що гомофобію формувало суспільство, оточення людини та схильність людини до гомоеротизму. Шандор Ференс (1914) вважав, що якщо у гетеросексуальної жінки виникає почуття відрази стосовно тих, хто визначає себе як лесбійка, це є реакцією та захисним механізмом проти прихильності тієї самої статі. Іншими словами, він вважав, що гетеросексуальні жінки бояться, що їх позначать як лесбійок.

• Переслідування на підставі гомосексуальності
• Гетеронормативність
• Гетеросексизм
• Антигомосексуальна діяльність
• Список поширених хибних уявлень
• Насильство на ґрунті гомофобії
• Принципи Джок'якарти

1. ↑ Stangor, Charles (ed.) (2000). Stereotypes and Prejudice: Essential Readings. Philadelphia, Pa.: Psychology Press. ISBN 978-0-86377-588-8.
2. ↑ The Face of Homophobia/Heterosexism. Carlton University Equity Services. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 7 квітня 2007. [Архівовано 2007-09-27 у Wayback Machine.]
3. ↑ Nachbar, Jack; Kevin Lause (1992). Popular Culture: An Introductory Text. Bowling Green University Popular Press. с. 238. ISBN 978-0-87972-572-3.
4. ↑ Gay Images: TV's Mixed Signals. The New York Times. 19 травня 1991. Процитовано 25 жовтня 2010.
5. ↑ Geiger, Wendy. "College Students' multiple Stereotypes of Lesbians: A Cognitive
6. ↑ Stossel, John, and Gena Binkley. «Gay Stereotypes: Are They True?» ABC News. ABC News Network, 15 Sept. 2006. Web. 16 Oct. 2014.
7. ↑ Krantz, S. E. (1995). Reconsidering the Etymology of Bulldike. American Speech. 70 (2): 217—221. CiteSeerX 10.1.1.425.8628. doi:10.2307/455819. JSTOR 455819.
8. ↑ Roffee, James A.; Waling, Andrea (2016). Rethinking microaggressions and anti-social behaviour against LGBTIQ+ youth. Safer Communities. 15 (4): 190. doi:10.1108/SC-02-2016-0004.
9. ↑ Chrysler TV ad criticized for using gay stereotypes. The Advocate. 7 квітня 2006. Архів оригіналу за 23 квітня 2006. Процитовано 7 квітня 2007.
10. ↑ Gender Identity and Expression Issues at Colleges and Universities. National Association of College and University Attorneys. 2 червня 2005. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 2 квітня 2007. [Архівовано 2014-03-23 у Wayback Machine.]
11. ↑ The Celluloid Closet; (1995) Rob Epstein and Jeffrey Friedman.
12. ↑ Clum, John M. (1999). Something for the Boys: Musical Theater and Gay Culture. Modern Drama. 43 (4). Архів оригіналу за 11 листопада 2006.
13. ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 12 листопада 2009. Процитовано 5 січня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
14. ↑ WOOF! - What is a Bear?. Thecompletebear.com. Архів оригіналу за 7 березня 2011. Процитовано 15 січня 2011. [Архівовано 2011-03-07 у Wayback Machine.]
15. ↑ Corey Sinclair (18 серпня 2016). Star Observer Magazine September 2016. Star Observer. с. 14. GGKEY:1QTGYQEYHS4.
16. ↑ Mackenzie, Ian (18 березня 2004). Dunk the faggot: A gay radio voice, back from hell. Xtra!.
17. ↑ Stuever, Hank (19 квітня 2003). Dishy Delight: Steven Cojocaru, a Glamour Boy in TV's Post-Gay Embrace. The Washington Post. Архів оригіналу за 22 грудня 2008. [Архівовано 2008-12-22 у Wayback Machine.]
18. ↑ Madon, Stephanie (1997). What do people believe about gay males? A study of stereotype content and strength. Sex Roles. 37 (9–10): 663—685. doi:10.1007/BF02936334.
19. ↑ Fashion. glbtq. Архів оригіналу за 25 квітня 2007. Процитовано 7 квітня 2007.
20. ↑ Tatchell, Peter (16 серпня 1996). Yobs for the boys. Tribune.
21. ↑ Encyclopedia of Lesbian and Gay Histories and Cultures — Page 491, Bonnie Zimmerman — 2000
22. ↑ Cox, William T. L.; Devine, Patricia G.; Bischmann, Alyssa A.; Hyde, Janet S. (2015). Inferences About Sexual Orientation: The Roles of Stereotypes, Faces, and The Gaydar Myth. The Journal of Sex Research. 52 (8): 1—15. doi:10.1080/00224499.2015.1015714. PMC 4731319. PMID 26219212.
23. ↑ Garnets, Linda D.; Douglas C. Kimmel (1993). Psychological Perspectives on Lesbian and Gay Male Experiences. Columbia University Press. ISBN 978-0-231-07885-6.
24. ↑ Marech, Rona (27 лютого 2004). Gay couples can be as stable as straights, evidence suggests. San Francisco Chronicle. Процитовано 7 квітня 2007.
25. ↑ Sexual Behavior Does Not Explain Varying HIV Rates Among Gay And Straight Men. Medical News Today.
26. ↑ Goodreau SM, Golden MR (October 2007). Biological and demographic causes of high HIV and sexually transmitted disease prevalence in men who have sex with men. Sex Transm Infect. 83 (6): 458—62. doi:10.1136/sti.2007.025627. PMC 2598698. PMID 17855487.
27. ↑ Jay, Karla; Young, Allen (1979). The gay report: Lesbians and gay men speak out about sexual experiences and lifestyles. New York: Summit. ISBN 978-0-671-40013-2.
28. ↑ Roffee, James A. (2016). Rethinking microaggressions and anti-social behaviour against LGBTIQ+ youth. Safer Communities. 15 (4): 190—201. doi:10.1108/SC-02-2016-0004.
29. ↑ Sismondo, Christine (20 червня 2016). Taste the rainbow: How the queer-focused booze market is growing fast. The Globe and Mail. Процитовано 7 жовтня 2019.
30. ↑ Elliott, Stuart (26 жовтня 2011). Absolut Celebrates Its 30 Years of Marketing to Gay Consumers. The New York Times. Процитовано 7 жовтня 2019.
31. ↑ DANCE OF DEATH, First of three parts, CRYSTAL METH FUELS HIV Christopher Heredia, May 4, 2003, SF Gate
32. ↑ GLAAD Media Reference Guide - In Focus: Covering the Bisexual Community. GLAAD (англ.). 22 липня 2014. Процитовано 7 травня 2020.
33. ↑ Zivony, Alon; Lobel, Thalma (21 лютого 2014). The Invisible Stereotypes of Bisexual Men (PDF). Archives of Sexual Behavior. 43 (6): 1165—1176. doi:10.1007/s10508-014-0263-9. ISSN 0004-0002. PMID 24558124.
34. ↑ Currah, ред. (2007). Transgender Rights. Minneapolis, Minn.: University of Minnesota Press. ISBN 978-0-8166-4312-7.
35. ↑ Transgendered Youth at Risk for Exploitation, HIV, Hate Crimes. Inter-Q-Zone. 1995. Архів оригіналу за 22 квітня 2007. Процитовано 7 квітня 2007. [Архівовано 2007-04-22 у Wayback Machine.]
36. ↑ Myth #10: Drag queens and kings are transgender. Vox. Vox Media. 13 травня 2016.
37. ↑ GLAAD Media Reference Guide - Transgender. GLAAD. GLAAD. 9 вересня 2011.
38. ↑ transexual - definition of transexual by the Free Online Dictionary, Thesaurus and Encyclopedia. Thefreedictionary.com. Процитовано 15 січня 2011.
39. ↑ Money, J. (1994). The Concept of gender identity disorder in childhood and adolescence after 39 years. Journal of Sex & Marital Therapy. 20 (3): 163—177. doi:10.1080/00926239408403428. PMID 7996589.
40. ↑ Green, Jamison (June 2004). Becoming a Visible Man. Nashville, Tenn.: Vanderbilt Univ. Press. ISBN 978-0-8265-1457-8.
41. ↑ Strapagiel, Lauren. Here's Why Boys All Over Social Media Are Proudly Calling Themselves "Softboys". Buzzfeed News. Buzzfeed. Процитовано 7 жовтня 2019.
42. ↑ Sommer, Liz (23 квітня 2019). Softboy/Softboi. Stayhipp. Процитовано 7 жовтня 2019.
43. ↑ Gazzola, Stephanie; Morrison, Melanie (8 серпня 2014). Cultural and Personally Endorsed Stereotypes of Transgender Men and Transgender Women: Notable Correspondence or Disjunction?. International Journal of Transgenderism. 15 (2): 76—99. doi:10.1080/15532739.2014.937041.
44. ↑ Brown, Michael J. «Homophobia and Acceptance of Stereotypes About Gays and Lesbians.» 7.3 (2009): 159,160-167. Print.