Стебнянська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Звенигородського повіту Київської губернії з центром у селі Стебне.

Станом на 1886 рік складалася з 7 поселень, 6 сільських громад. Населення — 8372 особи (3974 чоловічої статі та 4398 — жіночої), 1531 дворове господарство^[1].

Поселення волості:

• Стебне — колишнє державне село при річці Гнилий Тікич за 7 верст від повітового міста, 1591 особа, 273 двори, 2 православні церкви, 2 постоялих будинки, 2 водяних і 16 вітряних млинів.
• Єрки — колишнє державне село при річці Шполка, 1696 осіб, 321 двір, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, лавка, 10 вітряних млини.
• Залізнячка — колишнє державне село при річці Гнилий Тікич, 613 осіб, 122 двори, православна церква, 2 постоялих будинки, 3 вітряних млини.
• Новоселиця — колишнє державне село при річці Калниболото, 1750 осіб, 375 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 3 водяних і 10 вітряних млинів.
• Розсохуватка — колишнє державне село при річці Калниболото, 1600 осіб, 294 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 10 вітряних млинів.
• Скаливатка — колишнє державне село при річці Шполка, 954 особи, 139 дворів, постоялий будинок, 9 вітряних млинів.

Наприкінці XIX сторіччя об'єднана з Богачівською волостю з утворенням Єрківської волості.

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
• Stebne, wieś przy ujściu rzeki Olchowy do Tykicza, powiat zwinogródzki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 312. (пол.)

Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.