Неморозька волость — адміністративно-територіальна одиниця Звенигородського повіту Київської губернії з центром у селі Неморож.

Станом на 1886 рік складалася з 9 поселень, 7 сільських громад. Населення — 7992 особи (3952 чоловічої статі та 4040 — жіночої), 1038 дворових господарства^[1].

Поселення волості:

• Неморож — колишнє власницьке село при річці Бучинівка, 1229 осіб, 167 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 2 водяних млини, винокурний завод.
• Водяники — колишнє власницьке село при річці Бучинівка, 1660 осіб, 160 дворів, православна церква, католицька каплиця, школа, лікарня, 2 постоялих будинки, 3 вітряних млини.
• Мурзинці  — колишнє власницьке село при річці Гнилий Тікич, 485 осіб, 61 двір, православна церква, постоялий будинок.
• Мизинівка — колишнє власницьке село при річці Бучинівка, 718 осіб, 103 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
• Озірна — колишнє власницьке село, 1105 осіб, 70 дворів, православна церква, 3 постоялих будинки.
• Попівка — колишнє власницьке село, 1666 осіб, 205 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
• Смільчинці — колишнє власницьке село, 935 осіб, 130 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 4 вітряних млини.
• Стара Буда — колишнє власницьке село при річках Бучинівка та Недобаєва, 700 осіб, 92 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.

Старшинами волості були:

• 1909—1913 роках — Трохим Григорович Завальнюк^[2],^[3],^[4],^[5];
• 1915 року — Матвій Якович Момот^[6].

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.