PROFILPELAJAR.COM

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Старцев.

Георгій Старцев (*21 лютого 1902, с. Турья Иб, Княжпогостський р-н, Республіка Комі. - †1943, під м. Сталінград (тепер Волгоград), РФ) - комі історик, лінгвіст, етнограф та музейний працівник. Автор нарисів про історію та літературу Комі, Ненецької землі, країн сибірських угрів. Дослідник фіно-угорської демонології (зокрема, комі-перм'яцької). Жертва сталінського терору.

Біографія

Нар. в комі родині у старовинному селі Турья Иб (комі мовою - узвишшя шумної річки, карел. Äänish, рос. Онєжьє), в якому з давніх часів селилися карели-переселенці. Завдяки масовій освіті в середовищі комі, у юнацькому віці поїхав до Петрограду, на навчання.

1921-1924 - студент Педагогічного відділення Факультету Суспільних Наук Петроградського (Ленінградського) державного університету.

1925 - молодший асистент східної підсекції Науково-дослідного ін-ту порівняльної історії літератури і мов Заходу та Сходу при ЛДУ (так званий ИЛЯЗВ). 1929 закінчив тут аспірантуру. У цей же час починає викладацьку діяльність.

Зокрема, в Етнографічному відділенні Географічного ф-ту ЛДУ веде цикл семінарів з етнографії фіно-угрів, курс з етнографії пермських фіно-угрів. З 1925 на Північному факультеті Ленінградського Східного інституту викладає мансійську та хантийську мову.

1928 - у Педінституті ім. Герцена, штатний доцент, зав. кафедрою. Фактично очолював академічну Комі секцію, в якій читав власний курси "Історія комі народу", "Історія комі літератури". Одночасно (1930-1932) він був доцентом, зав. кафедрою Урало-поволзьких народів Ленінградського Історико-філологічного інституту.

1931 у столиці Комі АРСР відкрито педагогічний інститут, який, за задумом комі вчених, мусів стати академічним майданчиком для створення самостійної гуманітарної комі науки. Саме тому до міста Сиктивкар того ж року прибуває Старцев. Але у вересня 1936 він, фактично, тікає до Ленінграду під загрозою арешту. Це відтермінувало його особисту трагедію, але не відвернуло її. Радянський апарат узявся за викорінення "комі націоналізму".

Політичне переслідування

Старцев заарештований органами НКВС СРСР 27 вересня 1937. На цей момент він повернувся із Комі АРСР до Ленінграда і працював старшим бібліотекарем. Справа розглядалася майже рік, після чого він засуджений 10 вересня 1940 за ст. 58-10 ч.1 КК РРФСР до висилки на 5 років. Це означало втрату роботи та каторжну працю на об'єктах ГУЛАГ. Після початку німецько-радянського військового конфлікту, завербований у сталінські спецвійська. 1943 загинув під м. Сталінград.

Даних про реабілітацію немає.

Наукові праці

Ичот школаын во гöгöрся удж. ( Річна робота в малій школі). Комі мовою.[Спільно з А.Сухановою] . Усть-Сисольськ. 1923;
Революция и зыряне.(культура и быт). // Революция в деревне. М.-Л. 1924;
Комсомол области коми. // Комсомол в деревне. М. 1925;
Свадебные причитания зырян. // Материалы по свадьбе и семейно-родовому строю народов СССР. Л. 1926;
Некоторые данные о браке и свадьбе остяков . // там же.
Конгресс этнографов-американистов. // Коми Му. 1924. № 7-10;
О зауральских зырянах. //Коми Му. 1926. № 1-2;
О влиянии самоедов на ижемских зырян (язык и быт). //Коми Му. 1926. № 11;
Год оленевода-кочевника.// Коми Му. 1927. № 4-5;
Древне-зырянский денежный счет.// Этноргаф-исследователь.1927. № 1 ;
Die altsyryanische Gelerechunng. // Ungarischen Jahrbucher. 1927. Bd. VII;
Финно-угорские народы. Очерки. Л. 1927. (разом із Н.Н.Поппе);
Остяки. Социально-этнографический очерк. Л. 1928;
Прошлое Гамской волости (материалы к истории Коми края). // Записки Общества изучения Коми края. Вып. 1. 1928;
Об алфавите народов СССР. // Революция и культура.1928. № 7;
Важöн и öні. (Прежде и теперь). На коми языке. Усть-Сысольск. 1929;
К вопросу о дефиксах в зырянском языке. (к материалам правописания).// Коми Му. 1929. № 6;
Коми-пермяки. // Революция и культура. 1929. № 19-20; 19).Самоеды (ненча). Историко-этнографическое исследование. Л. 1930;
Культурное строительство и научно-исследовательская работа в Коми области. (К 10-летнему юбилею Области Коми). // Советская этнография. 1931. № 3-4;
Коми область. // Советская этнография. 1932. № 2;
Коми фольклор. ( его изучение и значение. Жанры. Детский фольклор. Как и что изучать. Сыктывкар. 1933;
Изучение коми фольклора за последние три года (1932-1934 гг.). // Советский фольклор. 1936. № 2-3, С. 453 - 454.
Г.Ф.Старцев. Из мира колдовства коми-пермяков