Старожицька Марія Георгіївна

Марія Георгіївна Старожицька
Народилася14 листопада 1966(1966-11-14) (58 років)
ГромадянствоСРСР СРСР→Україна Україна
Національністьукраїнка
Місце проживанняКиїв
Діяльністьжурналістка
Alma materФакультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1988)
ДітиАнастасія Старожицька, Ганна Петросова

Марі́я Гео́ргіївна Старожи́цька (нар. 14 листопада 1966(19661114), м. Київ) — українська журналістка, письменниця, кінорежисерка. Заслужений журналіст України.

Член Національної спілки журналістів України.

Життєпис

Народилася в м. Києві. Жила з матір'ю в Полтаві, де навчалася в середній школі № 3. Ім'я свого батька дізналася вже в дорослому віці (він вчений-кібернетик, згодом — професор університету в Окленді (Нова Зеландія).

Вищу освіту здобула на факультеті журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1983—1988).

Працювала в Києві кореспондентом багатотиражної газети «Приладобудівник» ВО «Точелектроприлад» (1988—1989). Згодом — репортер, завідувач відділу інформації газети «Комсомольское знамя» («Независимость») (1989—1992), спеціальний кореспондент УНІАН (1992—1993), спеціальний кореспондент відділу новин телевізійного інформаційного агентства «Вікна» (1989—1992). Співпрацювала з російською службою радіо «Свобода». Була власним кореспондентом журналу «Огонёк» в Україні, друкувалася у Wprost і Newsweek. Працювала заступником головного редактора журналів «Профиль» та «Український тиждень», газети «Кіевскій телеграфъ», головним редактором телеканалу К1, автором і редактором телепрограм на «1+1».

Учасниця сценарної майстерні Одеського міжнародного кінофестивалю 2011 року.

Співзасновниця кінематографічного об'єднання «МашКіно».

Доцент кафедри журналістики та нових медіа Інституту журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка.

Творчий доробок

Авторка книжок творів різних жанрів — поезія, проза, драматургія (п'єса «Котел»[1]). Друкується в пресі, пише сценарії фільмів, авторка багатьох телесюжетів тощо. Спеціалізація в журналістиці — політика, парламентське життя, соціальні проблеми.

Книжки

  • Марія Старожицька. МашКіно. — Київ : Український пріоритет, 2012. — 168 с. — ISBN 978-966-2669-18-3.
  • Марія Старожицька. Навіщо. What for. — Київ : Український пріоритет, 2015. — 176 с. — ISBN 978-966-2669-85-5.

Фільми, сценарії

  • Співавтор і режисер документального повнометражного фільму «Війна химер» (2017, спільно з донькою — Анастасією Старожицькою).
  • Сценарії і синопсиси: «Котел», «Я не брешу», «Біда», «Постріл в ефірі», «Кіно й гроші» та ін.

Нагороди, відзнаки

Примітки

  1. ↑ «КОТЕЛ». П'єса Марії Старожицької
  2. ↑ Указ Президента України від 18 серпня 2009 року № 619/2009 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій»
  3. ↑ Переможці другого фестивалю сценарної майстерності «Кіноскрипт»

Джерела та література

  • Старожицька Марія Георгіївна
  • Марія Старожицька. МашКіно. — Київ : Український пріоритет, 2012. — 168 с.
  • Журналісти з Київського університету: спогади, світлини, імена / А. Ф. Горлов та ін. — Фастів: Поліфаст, 2008.

Посилання