Населення міста становить 222 125 осіб у 2016 році, 221 254 у 2015, 217,4 тис. у 2005, 215 898 у 2002, 173,9 тис. у 1989, 71,0 тис. у 1975, 51,5 тис. у 1970, 27,5 тис. у 1959, 10,9 тис. у 1939.
У 2007 році на землях міста і Старооскольского району створили єдине муніципальне утворення — Старооскольський міський округ Білгородської області. Раніше Старий Оскол був містом обласного підпорядкування Білгородської області, а в 1941—1943 роках — де-факто центром Курської області.
Місто лежить на березі річки Оскіл та її приток Осколець, Убля, Котел, Отаманський струмок за 153 км на північний схід від м. Бєлгород, неподалік від межі Білгородської та Курської областей. Поруч зі Старим Осколом лежить місто Губкін.
Відстані від Старого Осколу до великих міст України (по прямій):
Відстань від Старого Осколу до найближчого населеного пункту Харківської області — близько 100 км (по прямій).
Історія
У 1300 році на території сучасного Старого Осколу було село Угли (зараз є одним із районів міста). У ті часи село Угли входило до складу Великого князівства Литовського і було прикордонним населеним пунктом із землями Золотої Орди.
Слобода Ямська м. Старий Оскол. Храм Воздвиження Хреста Господнього. Побуд. 1805 р. (фото кін. ХІХ — поч. ХХ ст.)
1571 року за наказом Івана Грозного на місці впадання річки Убля до Осколу був закладений острог для оборони південних кордонів Московського царства від набігів татар. Він проіснував всього 15 років. У 1593 році заснували новий острог Оскол на північ від попереднього.
У 1593 році засновано місто під назвою Оскол.
У 1599 році на території сучасного Осколу була заснована слобода Козацька.
Під час польсько-московської війни в січні 1617 року частини запорожців здобули Оскол.
У 1655 році місто Оскол перейменували в Старий Оскол у зв'язку із тим, що місто Царьов Алєксєєв отримав назву — Новий Оскол.
З XVII століття — повітовий центр Старооскольського повіту. Місто входило до складу: Київської губернії (1708—1719), Білгородської губернії (1727—1779), Курського намісництва (1779—1797) та Курської губернії (1797—1928).
У 1780 році затвердили герб Старого Осколу.
Герб 1780 року
Герб 1883 року
Сучасний герб
У 1918 році місто входило до складу Української держави. Згодом воно перейшло до рук більшовиків Радянської Росії.
У місті працюють електрометалургійний комбінат, гірничо-збагачувальний комбінат, заводи автотракторного електроустаткування, механічний, металургійного машинобудування, цементний та канатний; кондитерська фабрика, молочний та хлібопродуктів комбінати. На 2008 рік підприємства міста виробили продукції на 119,8 млрд руб (40% вiд Білгородської області).
2008.svg)
.png)
_(1780).png)
_(1883).png)
.png)
