PROFILPELAJAR.COM

У статті подано список правителів Провансу від першої половини VI століття до 1486 року.

Ректори, патриції та префекти меровінзького Провансу

Ректори

534 або 536—548: Парфеній^[1]
до 559: Намацій, ректор, потім єпископ В'єннський, канонізований як святий Наамат (помер 559)
Фелікс Еннодій, носив титул патриція
до 561: бургундський патрицій Агрікола^[2]

Арльський і марсельський Прованс

561—570 — Цельс^[2]
569 — Амат^[3]
570—582 — Євній^[3]
581—583 — Гундульф^[4], патрицій Провансу, призначений Гільдебертом II
від 587 — Ніцетій, граф Клермону, ректор марсельського Провансу^[5]
від 587 — Леудегізіл^[6]
бл. 596 — Аригій, правитель чи патрицій Провансу

Префекти і патриції

бл. 600 — Бабон
бл. 602 — Егіла
до 629 — Сіагрій
629—630 — Дезідерій, долучений до ліку святих^[7]
634—641 — Бадон
641—643 — Віллібад
до 662 — Елігій
до 675 — Гектор
бл. 680 — Роккон
680 — бл. 691 — Боніт, долучений до ліку святих^[8]
бл. 691 — Агнорій
Антенор, 1-е урядування
Остреберт або Анседерт
бл. 700—702 — Немфідій
702—716 — Антенор, 2-е урядування
716—732 — Метранн^[9]
до 737 — герцог і патрицій Провансу Моронт^[10]^[11]
від 737 — Аббон; брав участь у придушені заколоту Моронта^[12]^[13]

Графи й королі за Каролінгів

Графи

780 — Марцеллін
Луп
від 824 — Лейбульф
835 — Мілон
841 — Гверін або Герен
до 845 — Одіберт, 850 року граф або герцог Провансу
845—860 — Фулькрад^[14]
850 — Одіберт
860 — Алдріх
875—879 — Бозон, герцог Провансу

Графи Арлю та Провансу

?—855 — Бозон Стародавній (бл. 800 — бл.855)
855—874 — Бозон II (820—874)
875—879 — Бозон III В'єннський (бл. 844—887), граф В'єннський, герцог Провансу
874—895 — Теобальд
895—926 — Гуго I (926 року став королем Італії)
926—931 — Бозон IV (885—936)
931—965 — Берта (бл. 910—965)
933—935 — Бозон V (бл. 895—935)
936—952 — Гуго II Чорний (бл. 890—952, герцог Бургундський)
935—949 — Ротбальд I (помер бл. 949)
949—965 — Гільйом I (помер 965)
від 949 — Грифон
949—968 — Бозон VI (II) (помер 968)

Графи та маркізи Провансу

Старша лінія нащадків Бозона II

968—1008 — Ротбальд II, старший син Бозона II, граф Провансу, після смерті молодшого брата Гільйома — маркіз
1008—1015 — Ротбальд III
1015—1037 — Гільйом III
1037—1063 — Емма

Молодша лінія нащадків Бозона II

968—993 — Гільйом I Визволитель
993—1018 — Гільйом II Благочестивий
1018 — до 1030 — Гільйом IV
1018—1051 — Фульк Бертран
1018—1063 — Жоффруа I
1063—1093 — Бертран II
1093—1115 — Герберга (померла 1115)
1112—1130 — Дульса I

Графи й маркізи Провансу з Тулузької династії

від 1063 — після 1081 — Бертран I
після 1081—1105 — Раймунд IV Сен-Жильський
1105—1112 — Бертран III
1112—1148 — Альфонс I Йордан
1148—1194 — Раймунд V

1148—1148 — Альфонс II

1194—1222 — Раймунд VI
1222—1249 — Раймунд VII
1249—1271 — Жанна I
1249—1271 — Альфонс III Пуатьє

Графи Провансу з Барселонського й Анжуйського домів

Барселонський дім

1112—1131 — Раймунд Беренгер I
1131—1144 — Беренгер Раймунд I
1144—1166 — Раймунд Беренгер II
1166—1167 — Дульса II (померла 1172)
1167—1173 — Альфонс I Цнотливий (1152—1196)
1173—1181 — Раймунд Беренгер III
1181—1185 — Санчо I
1185—1196 — Альфонс I Цнотливий
1196—1209 — Альфонс II Беренгер
1209—1245 — Раймунд Беренгер IV
1245—1267 — Беатриса

Перший Анжуйський дім

1246—1285 — Карл I Анжуйський, король Сицилії, Неаполю та Єрусалиму
1285—1309 — Карл II, король Неаполю
до 1305 — Раймунд Беренгар VI
1309—1343 — Роберт Мудрий, король Неаполю
1343—1382 — Джованна I, королева Неаполю
1344—1345 — Андрей I король Неаполю

Графи з Анжу-Сицилійського дому		Графи з дому Валуа-Анжу
1382—1386 — Карл III Малий, король Неаполю та Сицилії 1386—1414 — Владислав I Великодушний, король Неаполю 1414—1435 — Джованна II, королева Неаполю 1415—1435 — Жак I, граф де Ла Марш		1382—1384 — Людовик I, герцог Анжуйський 1384—1417 — Людовик II Анжуйський 1417—1434 — Людовик III Анжуйський 1434—1480 — Рене Анжуйський 1480—1481 — Карл III. Нащадків не залишив; після його смерті графство Прованс відійшло до французького короля.

1481—1483 — Людовик V, король Франції
1483—1486 — Карл IV, король Франції

Примітки

↑ Григорий Турский: История франков, т. 3, стор.36
↑ ^а ^б Григорий Турский: История франков, т. 4, стор. 24
↑ ^а ^б Григорий Турский: История франков, т. 4, стор. 42
↑ Григорий Турский: История франков, т. 6, стор. 11
↑ Григорий Турский: История франков, т. 8, стор. 43
↑ Григорий Турский: История франков, т. 8, стор.30
↑ St. Desiderius of Cahors. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 14 березня 2016.
↑ Butler, Alban. The lives of the fathers, martyrs, and other principal saints. London: J. Murphy, 1812—1815. T. 1, p. 194
↑ Lewis A. R. The Dukes in the Regnum Francorum, A. D. 550—751 // Speculum. — Medieval Academy of America, 1976. — Т. 51, № 3. — С. 401—402. Архівовано з джерела 4 березня 2016. Процитовано 14 березня 2016.
↑ Послідовники Фредегара: 20, 21. Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 14 березня 2016.
↑ Geary P. J. Die Merowinger: Europa vor Karl dem Grossen. — München : C. H. Beck, 2003. — С. 207—208. — ISBN 978-3-4064-9426-0.
↑ Wood I. The Merovingian Kingdoms 450—751. — London & New York : Longman, 1994. — С. 280—281. — ISBN 0-582-49372-2.
↑ Abbo patricius (de Provence) (vers 740/750) (фр.). Prosopographie des personnages mentionnés dans les textes pour l’époque de Pépin le Bref et de son frère Carloman (741–768). Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 13 березня 2016.
↑ Бертінські аннали. 845 рік. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 14 березня 2016.

Посилання

Foundation for Medieval Genealogy. Burgundy & Franch-Conte. Provence [Архівовано 13 січня 2018 у Wayback Machine.]
COMTES de TOULOUSE 855—1249 [Архівовано 24 червня 2015 у Wayback Machine.]
DUCS d'ANJOU 1360—1474 (VALOIS) [Архівовано 4 квітня 2012 у WebCite]
KINGS OF SICILY (ANJOU-CAPET) [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Local Variations in the Royal Style [Архівовано 26 червня 2010 у Wayback Machine.]

Література

La Provence des origines à l'An mil: histoire et archéologie. Sous la direction de Février, Paul-Albert et al. Rennes: Ouest-France, 1989. 522 p. ISBN 2-7373-0456-3
Poly, Jean-Pierre. La Provence et la société féodale, 879—1166: contribution à l'étude des structures dites féodales dans le Midi. Paris: Bordas, 1976. ISBN 2-04-007740-5
Aurell, Martin et al. La Provence au Moyen âge. Aix-en-Provence: Publications de l'Université de Provence, 2005. ISBN 2-85399-617-4
Papon, Jean-Pierre et al. Histoire générale de Provence. 7 vol. Nimes: Lacour, 1996. ISSN 0989-4616
Déjean, Jean-Luc. Les comtes de Toulouse (1050—1250). Paris: Fayard, 1979 (réimpr. 1988). ISBN 2-213-02188-0