PROFILPELAJAR.COM

Сонні Террі
Сонні Террі
англ. Sonny Terry
	Сонні Террі під час виступу в Новій Зеландії, 1981
	Сонні Террі під час виступу в Новій Зеландії, 1981
Основна інформація
Повне ім'я	Сондерс Террелл
Дата народження	24 жовтня 1911
Місце народження	Грінсборо, Джорджія
Дата смерті	11 березня 1986 (74 роки)
Місце смерті	Мінеола, Нью-Йорк
Роки активності	1930-ті—1980-ті
Громадянство	США
Національність	афроамериканці
Професія	музикант
Співацький голос	тенор
Інструменти	гармоніка, вокал
Жанри	блюз
Псевдоніми	Сонні Террі
Колективи	Sonny Terry & Brownie McGheed
Співпраця	Брауні Макгі, Піт Сігер, Вуді Гатрі
Лейбл	Bluesville, Chess, Collectables, Charly, Capitol, Smithsonian/Folkways, Storyville
Нагороди	Зала слави блюзу (1987)
	Файли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Террі.

Со́нні Те́ррі (англ. Sonny Terry, справжнє ім'я Со́ндерс Те́ррелл англ. Saunders Terrell; 24 жовтня 1911, Грінсборо, Джорджія — 11 березня 1986, Мінеола, Нью-Йорк) — американський блюзовий співак і виконавець на губній гармоніці. Співпрацював з багатьма музикантами, серед яких Піт Сігер і Вуді Гатрі, найбільше знаний як учасник дуету з гітаристом Брауні Макгі. Член Зали слави блюзу (1987).

Біографія

Сондерс Террелл народився 24 жовтня 1911 року в Грінсборо, штат Джорджія. Коли йому було 16 років, він практично втратив зір внаслідок двох автокатастроф, після цього зосередився на музиці. Після смерті батька працював на медичних виставках і в 1937 році, об'єднавшись з гітаристом Блайнд Бой Фуллером, виїхав до Дарема, Північна Кароліна, де разом з Фуллером, Гарі Девісом і виконавцем на пральній дошці Джорджем Вашингтоном грав на вулиці.

У грудні 1937 року зробив свою дебютний запис, акомпануючи Фуллеру на губній гармоніці. Його вокальні інтонації з характерним емоційним фальцетом прикрашали і урізноманітнювали музичне звучання, і він продовжував грати до смерті Фуллера у 1941 році. 1938 року, коли Фуллер знаходився у в'язниці, Джон Геммонд побажав, аби Террі став учасником концерту «Від спірічуелу до свінгу», і Террі замінив Фуллера.

Його складна гра на гармоніці і винятковий вокал викликали фурор, що, втім, на той момент не позначилося на його кар'єрі, хоча лейбл звукозапису OKeh і випустив його записи як самостійного артиста. 1942 року виступив на концерті в Вашингтоні і з ним як акомпаніатор і поводир, на пропозицію їхнього менеджера Дж. Б. Лонга, вирушив гітарист Брауні Мак-Гі. Обидва виконавці отримали запрошення на роботу в Нью-Йорку, де й оселилися і співпрацювали потім довгі роки. У Нью-Йорку Террі багато записувався як артист і як акомпаніатор на багатьох лейблах звукозапису, що орієнтувались на темношкіру аудиторію. Перші нью-йоркські записи зроблені під керівництвом Моузеса Еша на лейблі Folkways Records, де йому акомпанував Вуді Гатрі.

Наприкінці 1950-х років Террі і Мак-Гі активно і успішно виступали для чорної аудиторії і називали свою музику «фолк-блюзом». Макгі і Террі створили один з найдовготриваліших і найпопулярніших дуетів в історії блюзу. Вони виступали і записувалися разом майже 40 років і значно вплинули на всі покоління фолк-блюзових музикантів.

У 1960-х роках перестав співати фальцетом, його голос огрубів і став дуже немилозвучним. У дуеті з Мак-Гі намітився розрив — Брауні Мак-Гі і Сонні Террі не стали близькими друзями і в останні роки відчували один до одного неприязнь, які виливались навіть у лайки на сцені.

За два роки до смерті у 1984 році за допомогою Віллі Діксона і Джонні Вінтера записав сольний альбом Whoopin', де спробував зблизити манеру виконання Террі із жорсткішою традицією блюзу в електричному трактуванні Вінтера.

Помер 11 березня 1986 року в Мінеолі, штат Нью-Йорк у віці 74 років. 1987 року був включений до Зали слави блюзу.

Дискографія

Альбоми

Sonny Terry and His Mouth Harp (Riverside, 1958)
Blues with Big Bill Broonzy, Sonny Terry, Brownie McGhee (Folkways, 1959); з Біг Біллом Брунзі, Брауні Макгі
Down South Summit Meetin' (World Pacific, 1960); з Брауні Макгі, Біг Джо Вільямсом і Лайтніном Гопкінсом
Down Home Blues (Bluesville, 1960); з Брауні Макгі
Blues & Folk (Bluesville, 1960); з Брауні Макгі
Blues All Around My Head (Bluesville, 1961)
Sonny's Story (Bluesville, 1961)
Blues in My Soul (Bluesville, 1961)
Sonny & Brownie at Sugar Hill (Fantasy, 1962)
Brownie McGhee & Sonny Terry at the 2nd Fret (Bluesville, 1962); з Брауні Макгі
Last Night Blues (Bluesville, 1963); з Лайтніном Гопкінсом
Sonny is King (Bluesville, 1963)
A Long Way from Home (BluesWay, 1969); з Брауні Макгі
Sonny & Brownie (A&M, 1973)
Whoopin' (Alligator, 1984)