Соната для фортепіано № 22
Композитор	Людвіг ван Бетховен
Створено	1804[1]
Видано	1806[1]
Тональність	фа мажор
Інструментування	фортепіано
Соната для фортепіано № 22 у Вікісховищі

Соната для фортепіано № 22 фа мажор, опус 54 — музичний твір Лювіга ван Бетховена для фортепіано, написаний ним у 1803–1804 рр. і опублікований через два роки потому.

Не містить посвяти. Належить до найменш популярних сонат композитора.

Композиційно складається з двох частин: «In tempo d'un Menuetto» та «Allegretto».

Вільгельм Ленц вважає твір «дивним» і «безформним», бачачи в ньому ознаки третього періоду творчості Бетховена. Інші дослідники, такі як Ромен Роллан і Борис Асаф'єв, також не знаходять особливих музичних достоїнств сонати, яку нині вважають швидше якоюсь чернеткою, або відпрацюванням композитором своєї технічної майстерності, аніж повноцінним музичним твором.

• Ноти [Архівовано 23 січня 2009 у Wayback Machine.] на IMSLP
• Бетховен. Соната № 22 [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Соната для фортепиано №22 фа мажор (1804), op. 54 [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.