Сміт-коледж
Галузь промисловості	вища освіта
Дата створення / заснування	1871
Приналежність	Національна асоціація незалежних коледжів та університетівd
Названо на честь	Sophia Smithd
Засновник	Sophia Smithd
Посада керівника організації	President of Smith Colleged
Президент	Jill Ker Conwayd[1]
Країна	США[2]
Адміністративна одиниця	Нортгемптон
Член у	Консорціум П'ять коледжівd[3], Федерація цифрових бібліотекd[4], Women's College Coalitiond[5], Association of American Colleges and Universitiesd[6], Американська рада з питань освітиd[7], Національний гуманітарний альянсd[8], Open Education Networkd[9] і Центр для наукових бібліотекd[10]
Класифікація Карнегі для вищих навчальних закладів	бакалаврський коледж: мистецтва і наукиd[11], вищий бакалавратd[11], research doctoral: single program - otherd[11], four-year, small, highly residentiald[11], arts & sciences focus, some graduate coexistenced[11] і four-year, full-time, more selective, lower transfer-ind[11]
Кількість осіб, що навчаються	2496 і 2475[12]
Сукупні активи	2 735 397 166 $ (30 червня 2020)[13]
Є власником	WOZQd
Розташування штаб-квартири	Нортгемптон[2]
Кількість працівників	1276 осіб (вересень 2020)[13]
Адреса	Elm St, Northampton, MA, 01063[13]
Поштовий індекс	01060-2916
Роботи в колекції	Міннеаполіський інститут мистецтва
Тип академічного календаря	семестр[d][14]
Коефіцієнт вступу	0,37[13]
Ендавмент	1 907 178 016 $[13], 2 467 995 700 $[15] і 2 559 082 624 $[15]
Кількість підписників у соціальних мережах	21 122
Admission yield rate	0,27[13]
Точка доступу API	login.smith.edu/idp/shibboleth
Категорія працівників	d
Офіційний сайт​(англ.)
Сміт-коледж у Вікісховищі

42°19′03″ пн. ш. 72°38′15″ зх. д. / 42.3175° пн. ш. 72.6375° зх. д. / 42.3175; -72.6375

Сміт-коледж, або Коледж Сміт — приватний жіночий гуманітарний коледж, розташований у Нортгемптоні, штат Массачусетс. Це найбільший коледж асоціації «Семи сестер». Також входить до консорціуму «П'ять коледжів», що дозволяє студентам відвідувати заняття чотирьох інших навчальних закладів регіону — Коледжу Маунт-Голіок, Емгерстського коледжу, Гемпшир-Коледжа та Массачусетського університету в Емгерсті. Журнал US News & World Report включає його в число 20 найкращих гуманітарних коледжів США^[16].

Про заснування Нортгемптонського жіночого коледжу було оголошено в 1871 році відповідно до заповіту Софії Сміт, на честь якої він і був названий. Коледж відкрився в 1875 році, в ньому було 14 студенток та шість викладачів. У 1890 році на території коледжу було закладено ботанічний сад і дендрарій, навколо яких згодом сформувався кампус коледжу, що нині займає площу близько 60 гектарів, на якій виростають близько 1200 видів дерев і чагарників. До середини другого десятиліття XX століття кількість студенток коледжу перевищила 1700, а кількість навчальних програм досягла 163. На цей час коледж Сміт, в якому проходять навчання на перший академічний ступінь близько 2600 студенток (і близько 250 — у філіях), є найбільшим приватним жіночим коледжем у США.

За час роботи в коледжі Сміт змінилися 10 президентів і два виконувачі обов'язків президента. У рік століття коледжу на цю посаду вперше вступила жінка, Джілл Кер Конвей. Першою очільницею коледжу була Елізабет Каттер-Морроу, яка приїхала з Австралії, проте вона не носила титулу президента). Починаючи з Конвей, усі президенти коледжу були жінками, крім річної каденції Джона М. Конноллі як виконувача обов'язків президента.

У коледжі Сміт працюють 285 професорів у 41 академічних департаментах^[17]. Кількість студенток на бакалавріаті — близько 2600 (конкурс на одне місце близько двох осіб)^[16] . Це перший та єдиний жіночий коледж у Сполучених Штатах, який пропонує бакалаврат у галузі технології та машинобудування.

У середньому кожен факультет коледжу Сміт припадає 9 студенток, у двох третинах навчальних груп менш як 20 студенток. Найбільш популярними напрямками є:

• суспільні науки (24 % студенток першого ступеня);
• іноземні мови та література (12 %);
• географія, етнографія, культурологія та гендерні дослідження (9 %);
• психологія (9 %);
• образотворче та сценічне мистецтво (8 %)^[16] .

У коледжу Сміт є своя спеціальна програма за кордоном для іноземців (JYA) у чотирьох європейських містах: Парижі, Гамбурзі, Флоренції та Женеві. Ці програми відрізняються тим, що ведуться мовою відповідної країни (так, у Парижі та Женеві — французькою). У деяких випадках студентки мешкають у місцевих сім'ях. Майже половина першокурсниць коледжу Сміт навчається за кордоном.

Першокурсниці з факультетів математики в інших коледжах запрошуються на заняття у коледжі Сміт під егідою Центру жінок-математиків, який працює з 2007 року з професорами Рут Гаас та Джимом Генле. Центр також надає можливість річного постбакалаврату для студенток, чиєю основною спеціальністю не була математика^[18]. Інститут вільних мистецтв Луїзи та Едмунда Кана надає підтримку дослідницькій роботі поза рамками традиційних академічних факультетів та програм. Стипендіатки Кана отримують річну підтримку своїх міждисциплінарних проектів .

Як жінки, так і чоловіки можуть отримати в коледжі Сміт ступінь магістра в таких галузях, як педагогіка (у тому числі навчання глухих, викладання у початковій, середній та вищій школі), мистецтво, біологія, фізкультура та спорт та соціальна робота. Також можна отримати докторський ступінь із соціальної роботи. Щорічно в коледжі Сміт налічується близько ста студентів у магістратурі та докторантурі . Також є можливість отримати диплом у галузі американістики (тривалість програми один рік), який не дає академічного ступеня .

Випускниця 1893 Флоренс Р. Сабін, учена-медик, стала першою жінкою, обраною членом Національної АН США (1925 року).

Серед випускниць коледжу Сміт дві перші леді США — Ненсі Рейган та Барбара Буш — а також дочка президента Ніксона Джулі. Декілька випускниць коледжу займали пости в Конгресі (від штатів Вісконсін, Каліфорнія та Массачусетс), а випускниця коледжу Лора Тайсон очолювала Національну економічну раду за президента Клінтона.

Коледж Сміт у різні періоди відвідували як студентки політичні активістки Бетті Фрідан і Глорія Стайнем, письменниці Маргарет Мітчелл, Джулія Чайлд, Галина Посвятовська , Мадлен Л'Енгл, Маргарет Едсон, Сара Маклін, Гелен Вудард Атвотер, Сільвія Плат, Бонні Франклін.

• HL Horowitz, Alma Матер: Design and Experience in Women's Colleges from The Nineteenth-Century Beginnings to the 1930s, Amherst: University of Massachusetts Press, 1993