Смотрицький каньйон — це глибока вузька долина річки Смотрич із стрімкими схилами, що сягають висоти 50 м, та унікальними виходами на денну поверхню силурійськихвапняків. Утворений течією річки крізь товщу Товтр (залишки прадавніх коралових рифів у вигляді гостро виступаючих пагорбів). У межах каньйону є постійні та сезонні водоспади.
Через ущелину перекинуто декілька мостів, у тому числі міст Стрімка лань, який, окрім прямого застосування — з'єднання берегів для пішохідного перетину урвища, використовувався для екстремальних стрибків з моста.
Національний природний парк «Подільські Товтри», створений Указом Президента України № 474/96 від 27 червня 1996 року[1], включає до свого складу Смотрицький каньйон, як один із 129 об'єктів природно-заповідного фонду на теренах Хмельницької області.
Смотрицький каньйон — водно-болотне угіддя міжнародного значення, що охороняється згідно з Рамсарською конвенцією, відповідно до Закону України від 29 жовтня 1996 року № 437/96-ВР «Про участь України в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів». Загальна площа 1,480 га. Рівень води — від 121 м до 114 м над рівнем моря.
Геологія та геоморфологія
В окремих місцях від вивітрювання гірських порід утворилися останці та скельні утвори. Карстовий міст — Райська брама (біля житлового масиву Жовтневий), останці «Голова римського воїна» (біля турбази «Подолянка») та «Сова» (поблизу села Цибулівки).
Стратиграфія
Подільський розріз венду й нижнього палеозою у пригирловій ділянці каньйону має світове значення. Вендська частина, починаючи з 70-х років минулого століття, характеризувалась як найбільш представний розріз неопротерозою. Значення цього розрізу збереглось і донині, хоча статус планетарної системи набув едіакарійАвстралії. Завдячуючи добрій відслоненості, повноті, простим умовам залягання, різноманіттю присутніх викопних тваринних та рослинних залишків, Подільський розріз грає роль гіпостратотипу вендської системи, не втрачаючи при цьому свого значення як інструменту міжрегіональних й глобальних стратиграфічних кореляцій.
Палеофауна
Біля міського мосту, на скелях і відслоненнях, геолог Роман Виржиківський ще 1926 року зібрав 111 видів викопної фауни (здебільшого молюсків), що були описані ним у книзі «Геологічний путівник по Західному Поділлю»[3]. Тут трапляються брахіоподи, корали, зокрема ругози (чотирипроменеві корали), сколекодонти (щелепи кільчастих червів), конодонти, мохуватки, морські лілії та інші викопні тварини й рослини. Древнє тепле силурійське море, яке вкривало місцевість 440 мільйонів років тому, сприяло розвиткові розмаїтого органічного життя[3].
Флора
Каньйон має важливе значення у флористичному відношенні. Флора ущелини та її схилів налічує понад 350 видів рослин[4].
Плазунів усього 6 видів. Густав Бельке повідомляв про знахідку особин черепахи болотної під Кам'янцем. Сьогодні це дуже рідкісний вид. У червні 1993 року двох особин бачили в Смотрицькому каньйоні поблизу Біланівки. Звичайними видами є ящірка зелена та прудка, вуж звичайний, вуж водяний. Гадюка звичайна — дуже рідкісний вид, її знайдено в Смотрицькому каньйоні тільки біля Жовтневого мікрорайону.
Птахи
Трапляється близько 100 видів птахів, що належать до 15 рядів. Біля поселень численні сорока, зозуля (можна почути від квітня до половини червня). Найчисельнішим хижим птахом Кам'янця є боривітер звичайний. Так на скелях каньйону біля мосту «Стрімка лань» від 1991 р. до 2001 р. реєструвалося від 11 до 36 гнізд цього виду.
Ссавці
На території каньйону трапляється 25 видів ссавців, що належать до п'яти рядів (за[5], з уточненнями).
Ряд Песоподібні. Серед хижих звичайними видами фауни є куна кам'яна та ласиця. Зате тхір чорний є рідкісним видом. 1925 року Василь Храневич повідомляв про знахідки в околицях Кам'янця тхора степового, але сучасні дослідження не зафіксували цього виду на території міста чи його околиць. Така ж ситуація і з норкою європейською, яку в середині XIX століття виявив Густав Бельке в кущах навколо невеликого ставка села Довжок.
Ряд Лиликоподібні.Підковика малого (групу особин) виявили під час огляду підземної галереї — переходу від Замкового мосту до Папської (Кармалюкової) башти 7 вересня 1999 року. Перехід відкрито для огляду з боку мосту, а протилежну частину, прилеглу до башти, замуровано. 16 вересня 1999 року виявлено трьох вуханів у внутрішньому приміщенні Кушнірської башти. Нічниця звичайна та нічниця водяна виявлені у бастіонах Старого замку. Ще Густав Бельке описав знахідки вечірниці дозірної у тріщинах прибережних скель Смотрича. Звичайними мешканцями є пергач пізній, нетопир карлик. Найскладніша ситуація з лиликом двоколірним. Відомі давні його знахідки під дахами старих будівель Кам'янця, проте сучасні дослідники цей вид на території міста не зареєстрували.
Антропогенний вплив
Відрізок каньйону завдовжки 9 км і площею 80 км², який простягається від околиць житлового масиву Жовтневий на півночі до села Зубрівка на півдні, піддається щораз більшому пошкодженню, руйнуванню і навіть знищенню. В районі заводів асфальтобетонного, цегельного і стінових матеріалів на узбережжя скидаються відходи виробництва, стікають неочищені води, у кількох місцях — звалища смоли та битої цегли. В районі Польських і Руських фільварок та Старого міста зі скель висипають сміття та різний мотлох, окремі ділянки поросли бур'янами, засипані землею[3].
Біля села Цибулівки у 1973 році[3] було відкрито кар'єр для добування будівельного каменю. Тут скелі правого берега річки Смотрич на півкілометровому відрізку повністю знесені. Кар'єр не рекультивовано. Знищене основне місце зростання шиверекії подільської.
Лівий берег Смотрича в районі цукрозаводу, між селами Цибулівка та Зубрівка, зайнято приватними гаражами. Крутосхили уздовж сіл Кубачівка — Цибулівка — Зубрівка засипані побутовими відходами та сміттям. У Смотрич зі скель у річку скидають води цукрового заводу, молокозаводу та м'ясокомбінату[3].
Нині унікальна геологічна та флористична пам'ятка природи взята під охорону держави, стала заповідним об'єктом, цінним науковим заповідником.
В липні ЗМІ повідомили про факт приховування екоінспекторами відомостей щодо незаконної вирубки понад 300 дерев, знесення самосіву та зняття важкою технікою ґрунтово-рослинного покриву на 5 га.[6]
↑ абвгдежи
Задорожний М. (1983). Смотрицький каньйон. Офіційний сайт Національного природного парку «Подільські Товтри». Архів оригіналу за 10.08.2016. Процитовано 10.08.2016.
↑ абвБіорізноманіття Кам'янця-Подільського. — Львів, 2004. — 180 с.
↑Матвєєв М. Д., Тищенко В. М. Ссавці // Біорізноманіття Кам'янця-Подільського. — Львів: Ліга-Прес, 2004. — С. 171—174.