1499 році Урсул Волошин збудував у селі православну церкву, яка належала до Київської митрополії[3]. У 1515 році в Славатичах зведений новий храм[3]. У 1721 році зведена ще одна нова дерев'яна церква[3].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[5]. У 1910—1912 роках у селі побудовано сучасну церкву в російському стилі[3].
За німецької окупації у селі діяла делегатура Більського Українського допомогового комітету (голова М. Штик)[6]. У 1943 році в селі проживало 27 українців і 1401 поляк[3]. У 1947 році під час операції «Вісла» польська армія виселила зі Славатич на приєднані до Польщі північно-західні терени 99 українців[3].
↑ абвгдежБогдан Гук. Sławatycze. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)(пол.)
↑Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 414.
↑Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання
Богдан Гук. Sławatycze. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)(пол.)