Олена Скуінь
При народженні	Скуінь Олена Петрівна
Народження	2 квітня 1908 Єкатеринодар, Російська імперія
Смерть	12 лютого 1986
	Ленінград
Країна	СРСР
Жанр	Натюрморт, Пейзаж
Навчання	Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна
Діяльність	художниця
Напрямок	Реалізм
Вчитель	Генрих Павловський
Член	СХ СРСР
Скуінь Олена Петрівна у Вікісховищі

Олена Скуінь (2 квітня 1908, Катеринодар, Російська імперія — 12 лютого 1986, Ленінград, СРСР) — радянська художниця, живописець, графік, педагог, член Ленінградської організації Спілки художників РРФСР ^[1].

Олена Скуінь народилася 2 квітня 1908 в Катеринодарі (нині — Краснодар) в сім'ї вчителя, який приїхав на Кубань з Риги. Після школи-дев'ятирічки в 1926-1930 навчалася в Кубанському педагогічному технікумі, де придбала перші професійні навички живописця. Після його закінчення в 1930-1931 викладала малювання в середній школі в Краснодарі.

У 1931 О. Скуінь приїжджає до Ленінграда з метою продовжити художню освіту. Вступити до інституту відразу не вдалося. Проявивши завзятість, вона влаштовується художником на завод імені Сталіна (згодом Металевий завод імені XXII партз'їзду). Одночасно займається в Інституті підвищення кваліфікації працівників мистецтв у Р. Френца і Д. Мітрохіна ^[2]. Її навчальні роботи були помічені О. Осмьоркіна, який запропонував їй перейти в Інститут живопису, скульптури та архітектури Всеросійської Академії мистецтв ^[3].

У 1934 Скуіньш взяли відразу на третій курс ЛІЖСА, де вона стала займатися у Семена Абугова, Генріха Павловського, Дмитра Мітрохіна. У 1939 Скуіньш з відзнакою закінчила інститут по майстерні Олександра Осмьоркіна, дипломна картина — «Заняття гуртка, вивчає військово-морську справу» ^[4]. У 1941 її картина експонувалася в Москві на виставці дипломних робіт студентів художніх вузів і технікумів. Нині робота знаходиться в зборах Музею Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі.

У жовтні 1939 Олена Скуінь була прийнята в члени Ленінградського Спілки радянських художників, отримавши членський квиток № 285. У 1940-1941 на запрошення професора Рудольфа Френца працювала його асистентом в майстерні батального живопису. Після початку Великої Вітчизняної війни з дочкою евакуювалася в Ленінськ-Кузнецький. Працювала художником місцевого театру драми імені С. Орджонікідзе, брала участь в оформленні міста, а також у виставках художників Кузбасу.

У 1944 Олена Скуінь повернулася в Ленінград. У 1945-1946 викладала в Середній Художній школі при ЛІЖСА імені І. Ю. Рєпіна, в 1949-1951 — на кафедрі загальної живопису Вищого художньо-промислового училища імені В. І. Мухіної. Одночасно багато працювала творчо, беручи участь в більшості виставок ленінградських художників. Писала жанрові картини, портрети, натюрморти, пейзажі. Працювала в техніці олійного живопису, акварелі, малюнки вугіллям. Найбільшого успіху і визнання домоглася в жанрі натюрморту.^[5]

Олена Скуінь померла 12 лютого 1986 в Ленінграді на сімдесят восьмому році життя.

У 1951 Олена Скуінь залишає викладання і переходить на роботу за договорами з Ленізіо. Саме в цей період натюрморт затверджується в якості ведучого жанру в її творчості. Про це свідчать твори, показані нею на весняних виставках ленінградських художників 1954 ^[6] та 1955 ^[7], восени 1956 ^[8] та 1958 ^[9]. Її натюрморти цього періоду (наприклад, «Півонії і вишня» ^[10], 1956) відверто постановочні, майстерно зрежисовані, ошатні й урочисті, що говорять про повноту і радості життя. Художниця продовжує працювати і в жанрі портрета ( «Листоноша», 1959 ^[11]), пейзажу і тематичної картини.

Успішна робота над замовними картинами дозволила Єлєні в 1960-і зробити ряд творчих поїздок в пошуках натурного матеріалу, в тому числі на рідну Кубань. Їх результатом стали численні натурні етюди, картини «Тютюн Кубані» (1962), «В садівництві» (1962), «Тютюн», «Садово-парниковий натюрморт» (обидві 1964) ^[12] та інші, а також стався поворот власне в манері авторського письма.

Якщо в 1940-1950-х Олена Скуінь працює в традиціях тонального живопису, то з середини 1960-х після поїздок на Кубань в мальовничому вирішенні її робіт провідне місце відводиться декоративній колірній плямі, що задає характер всієї композиції ^[13]. Для її манери характерними стають «яскравий насичений колорит, вишуканість колірних відносин, широке письмо, посилина з роками декоративність і піднесене світовідчуття».^[5]

Своєї вершини виразність предметного кольору досягає в роботах 1971 «Сині відра» ^[14] і «Натюрморт з червоними балонами» ^[15]. Точно взята кольорова пляма передає форму предметів без світлотіньового моделювання, одним лише силуетом. При всій лаконічності такого рішення створений образ народжує широке коло асоціацій. Колір предметів, буденних і звичних, набуває в роботах самодостатнє і напівмістичне значення. В цілому натюрмортів цього періоду притаманні багатства підтексту, широка асоціативність, емоційна наповненість. Серед відомих творів Єлєни Скуіньш цього періоду роботи «Натюрморт з айвою», «Натюрморт з рибою» (обидві 1961) ^[16], «Бегонія», «Лейка і троянди» (обидві 1964), «Фіалки» (1965) ^[17] , «Натюрморт з глечиком і хурмою», «Блакитний натюрморт» (обидві 1968) ^[18], «Гілка абрикоса» (1968), «Глицинии» (1969) ^[19], «Мереживниці» (1969) ^[20], «Примули і цикламени »(1971) ^[21],« Улюблена професія. Квітникарі »(1975) ^[22],« Бузок »,« Яблуні в цвіту »^[23] (обидві 1980) та інші.

У 1970-ті Є. Скуінь часто звертається до техніки акварелі. Створені нею листи, такі як «Натюрморт з пролісками» (1969), «Старий англійський фарфор і ананас» (1971), «Червоний кут» (1974) та інші дозволяють віднести цього майстра до числа видатних акварелістів ^[15]. Володіючи різноманітними акварельними техніками, вона створила яскраві образи, близького сучасникові предметного світу, передавши його естетичну значимість і наділивши душевною теплотою речі, складаючі наше побутове оточення.

У 1978 в залах Ленінградського відділення Спілки художників РРФСР пройшла перша персональна виставка творів Є. Скуінь, приурочена до її сімдесятиріччя. У 1989-1992 вже після смерті Є. Скуіньш її роботи з успіхом були представлені на виставках та аукціонах російського живопису L 'Ecole de Leningrad і інших у Франції ^[24][25]. У 2005 виставка творів Е. Скуіньш була показана в галереї «Блакитна вітальня» Санкт-Петербурзького Союзу художників ^[26].

Твори О. Скуінь знаходяться в музеях та приватних збірках в Росії ^[27], Казахстані, Україні, Латвії, Франції ^[24], Італії, Великій Британії та інших країнах.

• Центральний Державний Архів літератури і мистецтва. СПб. Ф.78. Оп.8. Д.150.
• Молоді художники РРФСР. Каталог виставки. М., Всекохудожник, 1941.
• Весняна виставка творів ленінградських художників. Каталог. Л., Ізогіз, 1954. С.18.
• Весняна виставка творів ленінградських художників 1955. Каталог. Л., ЛССХ, 1956. С.17.
• Осіння виставка творів ленінградських художників. 1956. Каталог. Л., Ленінградський художник, 1958. С.22.
• Пересувна виставка творів ленінградських художників. Каталог. Мурманськ, ЛССХ, 1957.
• Осіння виставка творів ленінградських художників 1958. Каталог . Л., Художник РРФСР, 1959. С.25.
• Шведова В. Над чим працюють ленінградські художники // Художник. 1959, № 9. С.8.
• Виставка творів ленінградських художників 1960. Каталог. Л., Художник РРФСР, 1963. С.16.
• Виставка творів ленінградських художників 1960. Каталог. Л., Художник РРФСР, 1961. С.38.
• Виставка творів ленінградських художників 1961. Каталог. Л., Художник РРФСР, 1964. С.37.
• Осіння виставка творів ленінградських художників 1962. Каталог. Л., Художник РРФСР, 1962. С.25.
• Ленінград. Зональна виставка. Л., Художник РСФСР, 1965. С.50.
• Каталог весняної виставки творів ленінградських художників 1965. Л., Художник РРФСР, 1970. С.28.
• Нікіфоровський І. У художників весна. // Ленінградська правда, 1965, 19 июня.
• Осіння виставка творів ленінградських художників. 1968. Каталог. Л., Художник РРФСР, 1971. С.14.
• Весняна виставка творів ленінградських художників 1969. Каталог. Л., Художник РРФСР, 1970. С.17.
• Наш сучасник. Каталог виставки творів ленінградських художників 1971. Л., Художник РРФСР, 1972. С.20.
• Каталог творів художників Російської Федерації, переданих в дар організаціям і установам культури (1963—1971). М., СХ РРФСР, 1972. С.102.
• Натюрморт. Виставка творів ленінградських художників. Л., Художник РРФСР, 1973. С.12.
• Виставки радянського образотворчого мистецтва. довідник. Т. 3. 1941—1947 гг. М., радянський художник, 1973. С.12, 178, 222.
• Виставка творів художників-жінок Ленінграда. 1975. Л., Художник РРФСР, 1979. С.14.
• Наш сучасник. Зональна виставка творів ленінградських художників 1975. Каталог. Л., Художник РРФСР, 1980. С.24.
• Образотворче мистецтво Ленінграда. Каталог виставки. Л., Художник РРФСР, 1976. С.30.
• Виставка творів ленінградських художників, присвячена 60-річчю Великого Жовтня. Л., Художник РРФСР, 1982. С.21.
• Довідник членів Спілки художників СРСР. Т. 2. М., Радянський художник, 1979. С.356.
• Скуиньш Олена. Виставка творів. Каталог.. Л., Художник РРФСР, 1980.
• Зональна виставка творів ленінградських художників 1980. Каталог. Л., Художник РРФСР, 1983. С.23.
• Виставки радянського образотворчого мистецтва. Довідник. Т. 5. 1954—1958. М., радянський художник, 1981. С.26, 28, 142, 259, 261, 420, 549.
• Charmes Russes. Auction Catalogue. Paris, Drouot Richelieu. 1991, 15 Mai. Р.77.
• Saint-Petersbourg — Pont-Audemer. Dessins, Gravures, Sculptures et Tableaux du XX siecle du fonds de L' Union des Artistes de Saint-Petersbourg. Pont-Audemer, 1994. Р.49.
• Натюрморт в живопису 1940-1990. Ленінградська школа. Каталог виставки. СПб., 1997. С.4.
• Пам'яті вчителя. Виставка петербурзьких художників — учнів майстерні О. О. Осмьоркіна. СПб., 1997. С.4,5.
• Олена Скуиньш. СПб., RusArt, 2005.
• Зв'язок часів. 1932-1997. Художники — члени Санкт-Петербурзького Союзу художників Росії. Каталог виставки. СПб., 1997. С.298.
• Іванов С. Невідомий соцреалізм. Ленінградська школа. СПб., НП-Принт, 2007. С.9, 15, 20, 21, 369, 384, 385, 389—397, 401, 404—407, 439, 443. ISBN 5-901724-21-6, ISBN 978-5-901724-21-7.
• Ювілейний Довідник випускників Санкт-Петербурзького академічного інституту живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна Російської Академії мистецтв. 1915-2005. СПб., Первоцвіт, 2007. С.51. ISBN 978-5-903677-01-6.
• Іванов С. Тихе життя за ленінградським столом // Петербурзькі мистецтвознавчі зошити. Випуск 23. СПб., 2012. С.90—97.
• Ленінградська школа живопису. Нариси історії. СПб: Галерея АРКА, 2019.

• Скуиньш Олена [Архівовано 22 серпня 2019 у Wayback Machine.] на сайті «Невідомий соцреалізм. Пошуки та відкриття» [Архівовано 23 вересня 2010 у Wayback Machine.]
• Ленінградська школа живопису. Нарис історії. [Архівовано 20 травня 2008 у Wayback Machine.]
• Хронологія Ленінградської школи живопису. [Архівовано 20 травня 2008 у Wayback Machine.]