Сечовина

Сечовина
Назва за IUPAC diaminomethanal
carbonyl diamide
Інші назви карбамід
Ідентифікатори
Номер CAS 57-13-6
Номер EINECS 200-315-5
DrugBank DB03904
KEGG D00023 і C00086
Назва MeSH D02.065.950
ChEBI 16199 і 48376
RTECS YR6250000
Код ATC D02AE01
SMILES C(=O)(N)N[1]
InChI InChI=1S/CH4N2O/c2-1(3)4/h(H4,2,3,4)
Номер Бельштейна 635724
Номер Гмеліна 1378
Властивості
Молекулярна формула CH4N2O
Молярна маса 60,06 г/моль
Густина 1,3230 г/см3
Тпл 132,5–134,5 °C (розпад)
Розчинність (вода) 1000 г•л−1 (20 °C)
Небезпеки
R-фрази немає
S-фрази немає
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Сечови́на або карбамід — CO(NH2)2, діамід вуглецевої кислоти, білі кристали, добре розчинні у воді. Карбамід не є ні кислим, ні лужним.

Отримання

Карбамід отримують взаємодією аміаку і вуглекислого газу при температурі 130 °C і тиску 100 атм у водному розчині:

CO2 + 2NH3 = CO(NH2)2 + H2O

Цей спосіб отримання карбаміду відкрив і описав у своїй дисертації у 1868 році О. І. Базаров.

Отримання в 1828 карбаміду Велером (Friedrich Wöhler) з ізотіоціанату амонію мало велике значення для становлення органічної хімії та спростування віталістичної теорії.

Властивості

Температура плавлення 132,7 °C.[2]

При нагріванні вище температури плавлення розпадається на аміак і біурет:

В умовах високої температури та тиску реагує з метанолом з утворенням диметилкарбонату.

Легко розчинний у воді і спиртах. Не придає воді запаху, не змінює її колір, але придає їй гірко-в'яжучий присмак.[2]

Гідролізується при нагріванні у водних розчинах кислот і лугів.

Використання

Карбамід використовується в сільському господарстві як висококонцентроване азотне добриво і як добавка до корму жуйних тварин.

Використовується при отриманні карбамідоформальдегідних полімерів, пластмас, клеїв, штучних волокон, барвників тощо.[2] На основі карбаміду отримують дешеві пластмаси, так звані карбамідні пластинки.

Карбамід також служить матеріалом для отримання багатьох органічних речовин і лікарських препаратів.

Деяким похідним карбаміду притаманні гербіцидні властивості — їх використовують для боротьби з бур'янами.

Сечовина застосовується для очищення промислових вихлопів підприємств, теплових електростанцій, котелень та сміттєспалювальних заводів. В викидних фільтрах автомобілів використовується склад під назвою AdBlue — непахучий розчин сечовини.

У харчовій промисловості застосовується як харчова добавка E927b[3]. Входить до складу жувальних гумок.

Виробництво в Україні

Група компаній Group DF Дмитра Фірташа консолідувала виробництво в Україні в один холдинг 100 % селітри, 80 % карбаміду та 75 % аміаку[4]. Воєнна кампанія в Україні 2014 обвалила виробництво Group DF азотних сполук — спершу аміаку, згодом — карбаміду, що призвело до зниження їх експорту до США, Індії, Туреччини, Бразилії та ЄС[5].

Також виробництвом карбаміду займається Одеський припортовий завод.

У медицині

Сечовина є кінцевим продуктом обміну білків у багатьох безхребетних і хребетних тварин: риб, земноводних, ссавців. У хребетних сечовина виділяється нирками із сечею і частково з потом. У медицині дослідження рівня сечовини в крові мають серйозне діагностичне значення. У біохімічному аналізі крові норма рівня сечовини у людини становить 2,5-8,3 ммоль/літр. Зниження рівня нижче норми є ознакою тяжкої гострої печінкової недостатності, тоді як збільшення вище норми є свідченням ниркової недостатності, найчастіше хронічної.

Див. також

Примітки

  1. ↑ urea
  2. ↑ а б в Шефтель В. О. Вредные вещества в пластмассах. — М.: Химия, 1991—574 с. ISBN 5-7245-0590-8
  3. ↑ Approved additives and E numbers (англ.). Food Standards Agency. 23 січня 2024. Процитовано 21 вересня 2024.
  4. ↑ «Олігарх всея селітри». «Український тиждень», № 9 (174) 4-10 березня 2011, стор. 7.
  5. ↑ Прекратив производство отечественного карбамида, Дмитрий Фирташ начал торговать китайским

Посилання

CHEM: Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.