Походив з династії Есквінінгів. Старший син Себерта, короля Ессексу, та Етельгоди. Про дату народження та молоді роки нічого невідомо. Після загибелі батька в результаті повстання поган Сексред розділив владу над королівством з братами — Севардом і Сексбальдом. Слідом за цим з останніми навернувся з християнства до поганства.
Одного разу брати побачили як Мелліт, єпископ Лондону, здійснює таїнство причастя і зажадали, щоб він дав їм такого ж білого хліба, що й іншим прихожанам. Мелліт відмовився це робити, оскільки брати не були хрещені. Розсердившись, брати вигнали Мелліта з Ессекса. Слідом за цим багато саксів повернулися до поганства. Існує гіпотеза, що справжньою причиною вигнання єпископа Мелліті була смерть Етельберта Кентського в 616 році. Сини Себерта відмовилися визнавати своїм сюзереном Едбальда, який не володів таким авторитетом в англосаксонському світі, і у них зникла потреба прикидатися християнами.
Близько 623 року до Ессексу вдерлося величезне військо Вессексу на чолі з королями Кінегільсом і Квігельмом. Ессекське військо зазнало нищівної поразки, а Сексред разом з братами загинув. Новим королем став Сігеберт I.
Yorke, Barbara. «The Kingdom of the East Saxons.» Anglo-Saxon England 14 (1985): 1-36. (англ.)
Nicholas J. Higham: The Convert Kings: Power and Religious Affiliation in Early Anglo-Saxon England, Manchester University Press, Manchester 1997, ISBN 0-7190-4827-3. (англ.)