Светозар Вуйович (босн.Svetozar Vujović, 3 березня1940, Бальці — 16 січня1993, Сараєво) — югославський футболіст і боснійський тренер. Він провів всю свою футбольну кар'єру в «Сараєво» і є третім гравцем цього клубу за кількістю матчів — загалом 299 офіційних матчів. Після завершення кар'єри в 1973—1975 роках був тренером «Сараєво». а потім директор клубу до своєї смерті в 1993 році[2][3][4][5].
Могила Светозара Вуйовича на Лавському кладовищі в Сараєво
Як футболіст
Народився в селі Бальці, біля Білечі і розпочав свою футбольну кар'єру в клубі «Радник» (Хаджичі) в 1957 році, а з 1959 року грав за «Сараєво». Мирослав Брозович, тодішній тренер «Сараєва», поставив Вуйовича на позицію захисника[3][2]. Згодом він також виступав на позиції півзахисника.
Всього він провів за «Сараєво» 444 ігри, 299 офіційних, з яких 254 були в чемпіонаті, і забив вісім голів. Зігравши 299 ігор, Вуйович є третім гравцем з найбільшою кількістю ігор в історії футбольного клубу «Сараєво». У першому сезоні зі своєю командою 1966/67 він виграв чемпіонат Югославії[3][6][2].
1971 року він завершив свою кар'єру через аерофобію, яка в нього розвилась, провівши спільно зі своїм одноклубником Бошко Античем прощальний матч влітку 1972 року з лісабонським «Спортінгом»[4][3].
Як тренер
Вуйович був тренером «Сараєва» в період з 1973 по 1975 рік і після цього був призначений директором клубу. У ролі директора, а пізніше президента, Вуйович провів двадцять років у клубі[3][2][6].
Трагічно загинув 16 січня 1993 року у дні облоги Сараєва сербами.
.svg){kind=small}
