Ареал Pithecia включає північну та центральну частину Південної Америки, що простягається від півдня Колумбії до Перу та північної Болівії та в центральну частину Бразилії.
Морфологічна характеристика
Це невеликі мавпи з довгими пухнастими хвостами. Обличчя деяких видів голі, але голова вкрита хутром. Їхні тіла пристосовані до життя на деревах, а сильні задні лапи дозволяють їм робити далекі стрибки. Саки досягають довжини від 30 до 55 см, стільки ж хвіст і важать до 3 кг. Самиці трохи менші за самців за загальним розміром і вагою. Сакі мають довге жорстке волосся, яке вкриває все тіло, що надає їм виразного кошлатого вигляду. Грубе хутро забарвлене в чорний, сірий або рудувато-коричневий колір.
Спосіб життя
Це денні тварини. Вони живуть на деревах тропічних лісів і лише зрідка спускаються на землю. Пересуваються здебільшого рачком, іноді бігають у вертикальному положенні на задніх лапах по гілках, іноді стрибають на великі відстані. Сплять на гілках. Як правило, вони дуже обережні тварини. Сакі допускають дорослих нащадків і неспоріднених іммігрантів у свої групи[2]. Мавпи сакі зазвичай вважаються соціально моногамними, але, як правило, лише сакі, які живуть парами, демонструють соціальну моногамію[3].
Раціон на 90 % складається з фруктів і доповнюється невеликою часткою листя, квітів і комах. Сакі, як і уакарі, займаються спеціалізованою формою фруктів, зосереджуючись на незрілих плодах і насінні.
Примітки
↑Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 237.
↑Fernandez‐Duque, Eduardo; Huck, Maren; Van Belle, Sarie; Di Fiore, Anthony (2020). The evolution of pair‐living, sexual monogamy, and cooperative infant care: Insights from research on wild owl monkeys, titis, sakis, and tamarins. American Journal of Physical Anthropology(англ.). 171 (S70): 118—173. doi:10.1002/ajpa.24017. ISSN0002-9483. PMID32191356.
