PROFILPELAJAR.COM

село Рудня
Герб	Прапор
Країна	Україна
Область	Сумська область
Район	Шосткинський район
Тер. громада	Середино-Будська міська громада
Код КАТОТТГ	UA59100130220013312
Основні дані
Населення	278
Поштовий індекс	41036
Телефонний код	+380 5451
Географічні дані
Географічні координати	52°11′5″ пн. ш. 33°37′35″ сх. д. / 52.18472° пн. ш. 33.62639° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	143 м
Місцева влада
Адреса ради	41000, Сумська обл., Шосткинський р-н, м. Cередина-Буда, вул. Центральна, буд. 25
Карта
	Рудня
	Рудня
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Рудня.

Ру́дня — село в Україні, у Середино-Будській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 278 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Жихівська сільська рада.

Географія

Село Рудня знаходиться на лівому березі річки Свига, вище за течією на відстані 3,5 км розташоване село Жихове, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Уралове.

Назва

Свою назву Рудня запозичила від назви невеликого підприємства з виплавки заліза — рудні, поблизу якої її поселили ченці Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря. У документах різних років вона згадується під різними назвами: Рудня, Чернеча Рудня Рудня-Чернецька.

Символіка

На землі зображена піч для виплавки металу, що вказує на назву населеного пункту (герб є промовистим). Дві кирки та білка між ними з прихованим жолудем у хвості вказує на видобуток корисних копалин (руд) у минулому в районі села.

Історія

За твердженням А. М. Лазаревського, Рудня була «поселена Спаським ченцями не раніше кінця XVII століття». На доказ цього він посилався на грамоту царя Олексія Михайловича від 3 вересня 1667, в якій Рудня не згадувалася.

Не згадувалася Рудня і в універсалі гетьмана Івана Самойловича від 21 серпня 1673 р. про затвердження розділу володінь Чернігівської архієпископії. У зв'язку з цим можна припустити, що вона була поселена після зазначеної дати і перша згадка про неї датується вереснем 1702 р.

З дня свого заснування Рудня перебувала у володінні Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря, який в 1723 році володів в ній 14 дворами і 30 хатами, в 1765—1768 рр.- 20 дворами і 6 бездворовими хатами, а в 1779—1781 рр.- 30 дворами, 40 хатами і 7 бездворовими хатами, одним приїжджим монастирським двором з 4 хатами, млином на річці Свига і винокурнею. На момент опису Новгород-Сіверського намісництва 1779—1781 рр. в селі проживало 49 обивателів зі своїми сім'ями, які займалися вирощуванням конопель і винним промислом. Коноплі вони продавали в монастирську економію, а горілку відвозили для продажу в Севськ, Орел і Кроми.

На підставі іменного указу Катерини ІІ від 10 квітня 1786 «Про штат Київської, Чернігівської та Новгород-Сіверської єпархій» Рудня була вилучена у Спасо-Преображенського монастиря та передана в казенне відомство. З вказаного часу її жителі мали статус державних селян і платили грошовий податок державі.

У пореформений час в селі працювали 4 вітряні і 1 водяний млини, 1 заїжджий двір, 1 крамниця, 1 сукновальня, 1 торгово-промислове підприємство з продажу прядива і конопель, 1 магазин з продажу бакалійних товарів Залмана Єселєва (1900) та ряд інших невеликих промислових і торгових підприємств.

У 1883 році у Рудні була відкрита медична дільниця з виїзними пунктами у селах Протопопівка, Білоусівка, Чернацьке, Кам'янка (Середино-Будський район), Хильчичі, Очкине і Вовні та лікарнею на 20 ліжок. На дільниці працював один лікар і два фельдшери, які обслуговували 42 000 жителів.

У 1764 році в селі була зведена дерев'яна Богоявленська церква, в якій зберігалася чудотворна ікона Смоленської Божої Матері. У 1864 році церква була оновлена, а 17 січня 1876 включена до складу Олтар- Рудновсько- Жихівського приходу, настоятелем якого в 1879 році був священик Покровської церкви села Олтар Василь Пиневич, а помічником настоятеля — священик Михайлівської церкви села Жихове Василь Андрієвський.

Покровська церква проіснувала до початку 30-х років ХХ століття, після чого її зруйнували. У різний час у ній служили О. Померанцев (? — 1895 — ?), Василь Кончаловський (? — 1900 — ?) та інші священики.

З 1894 року в селі функціонувала школа грамоти, яка перебувала в найманому приміщенні і займала в ньому одну кімнату, а з вересня 1900 — земська школа. Незважаючи на це, відсоток грамотності серед Руднянському жителів був одним з найнижчих в Дмитрівській волості і на початок 1897 р. становив усього 3,7 %.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області» увійшло до складу Середино-Будської міської громади^[1].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Середино-Будського району, село увійшло до Шосткинського району^[2].