PROFILPELAJAR.COM

	Рубен Пас
Особисті дані
Народження	8 серпня 1959 (65 років)
	Артигас, Уругвай
Зріст	174 см
Громадянство	Уругвай
Позиція	півзахисник
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Рубен Пас у Вікісховищі

Рубен Пас (ісп. Rubén Paz, нар. 8 серпня 1959, Артигас) — уругвайський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Футболіст року в Аргентині (1988), Футболіст року в Південній Америці (1988).

Виступав, зокрема, за клуби «Пеньяроль», «Інтернасьйонал» та «Расінг» (Авельянеда), а також національну збірну Уругваю, з якою брав участь у чемпіонатах світу 1986 та 1990 років, а також він виграв Мундіаліто 1981 року.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1975 року виступами за команду «Пеньяроль Артігас» з рідного міста, з якої 1977 року потрапив до столичного «Пеньяроля». Відіграв за команду з Монтевідео наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри, вигравши 3 чемпіонати Уругваю (1978, 1979 і 1981) і став найкращим бомбардиром уругвайської ліги 1981 року з 17 голами^[1].

На початку 1982 року уклав контракт з бразильським клубом «Інтернасьйонал», у складі якого провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця і виграв три чемпіонати штату Ріу-Гранді-ду-Сул, у 1982, 1983 і 1984 роках, а 1985 року здобув Срібний м'яч Бразилії^[2].

1986 року Пас перейшов у французький «Расінг» (Париж), де він грав разом зі своїм співвітчизником Енцо Франческолі, втім на відміну від нього не зумів заграти у новій команді, зігравши лише 6 ігор у вищому французькому дивізіоні.

Наступного року Рубен повернувся до Південної Америки, щоб грати за «Расінг» (Авельянеда), де він став лідером команди та кумиром для вболівальників команди, яка завоювала дебютний Суперкубок Лібертадорес^[3] та Суперкубок Інтерамерикана^[es]^[4] у 1988 році, за що того ж року він був визнаний найкращим футболістом року в Аргентині та найкращим південноамериканським футболістом^[5].

У 1989 році Пас вдруге відправився до Європи, цього до італійського клубу «Дженоа»^[6]. Але і цього разу закріпитись уругвайцю не вділось і по завершенні сезону 1989/90 він залишив клуб та повернувся в «Расінг», провівши там ще три роки. Загалом за цю команду протягом двох періодів Пас провів 152 гри у всіх турнірах і забив 34 голи^[7].

У 1993 році він повернувся грати на батьківщину, виступаючи за команди «Рампла Хуніорс» і «Фронтера Рівера», а у сезоні 1995/96 виступав за аргентинський «Годой-Крус» у другому дивізіоні, зігравши лише 7 ігор. Пізніше він продовжував грати в невеликих уругвайських клубах, поки не завершив ігрову кар'єру у команді «Пірата Хуніорс» у 2006 році.

По завершенні ігрової кар'єри став тренером і працював асистентом Маріо Саралегі (з яким разом виступав за «Пеньяроль» як гравець) у ряді клубів.

Виступи за збірні

1977 року залучався до складу молодіжної збірної Уругваю, з якою того року виграв молодіжний чемпіонат Південної Америки, зігравши у 5 іграх^[8]. Це дало команді путівку на перший в історії молодіжний чемпіонат світу, що відбувся того ж року в Тунісі. Там уругвайці посіли четверте місце, а Рубен Пас зіграв лише в одному матчі групового етапу проти Марокко (3:0)^[9]. За два роки Пас допоміг своїй команді захистити титул молодіжного чемпіона Південної Америки на домашньому турнірі^[10], забивши 2 голи у 6 іграх і знову поїхав на молодіжний чемпіонат світу 1979 року. Цього разу уругвайці зуміли здобути бронзові нагороди, а Пас зіграв в усіх 6 іграх, забивши 4 голи.

16 вересня 1979 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю в матчі розіграшу Кубка Америки 1979 року проти Еквадору (2:1). Всього зіграв на тому турнірі у 3 іграх, але уругвайці не вийшли з групи.

Згодом у складі збірної був учасником Мундіаліто, який проходив на межі 1980—81 років, і зігравши у всіх трьох 3 іграх допоміг команді виграти трофей, після чого взяв участь у чемпіонату світу 1986 року у Мексиці. Втім там Рубен був запасним гравцем і лише один раз вийшов на поле, вийшовши на заміну у грі 1/8 фіналу проти Аргентини (0:1).

За три роки Пас був у складі збірної на Кубку Америки 1989 року у Бразилії, де разом з командою здобув «срібло». Пас зіграв у всіх 7 матчах — 4 групових проти Еквадору, Болівії, Чилі та Аргентини та в 3 матчах фінального етапу проти Парагваю (забив гол), Аргентини та Бразилії.

Останнім великим турніром у складі збірної для Паса став чемпіонат світу 1990 року в Італії, де Уругвай дійшов до 1/8 фіналу, а Рубен зіграв у трьох іграх групового етапу, при цьому третя гра групового етапу чемпіонату світу проти збірної Південної Кореї (1:0), яка пройшла 21 червня 1990 року, стала останньою для Паса у футболці збірної. Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у її формі 45 матчів, забивши 8 голів^[11].

Статистика виступів

Статистика виступів за збірну

Статистика матчів і голів за збірну — Уругвай

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
16-9-1979	Монтевідео	Уругвай	2 – 1	Еквадор	Копа Америка 1979 - 1-й етап	-
20-9-1979	Монтевідео	Парагвай	0 – 0	Уругвай	Копа Америка 1979 - 1-й етап	-
26-9-1979	Монтевідео	Уругвай	2 – 2	Парагвай	Копа Америка 1979 - 1-й етап	1
15-3-1980	Мілан	Італія	1 – 0	Уругвай	товариський матч	-
18-3-1980	Брюссель	Бельгія	2 – 0	Уругвай	товариський матч	-
22-3-1980	Приштина	Югославія	2 – 1	Уругвай	товариський матч	-
26-3-1980	Еш-сюр-Альзетт	Люксембург	0 – 1	Уругвай	товариський матч	-
9-11-1980	Кочабамба	Болівія	1 – 3	Уругвай	товариський матч	-
12-11-1980	Ліма	Перу	1 – 1	Уругвай	товариський матч	-
8-12-1980	Монтевідео	Уругвай	6 – 0	Фінляндія	товариський матч	-
11-12-1980	Мальдонадо	Уругвай	5 – 0	Болівія	товариський матч	1
18-12-1980	Мальдонадо	Уругвай	4 – 0	Швейцарія	товариський матч	3
30-12-1980	Монтевідео	Уругвай	2 – 0	Нідерланди	Золотий кубок чемпіонів світу	-
3-1-1981	Монтевідео	Уругвай	2 – 0	Італія	Золотий кубок чемпіонів світу	-
10-1-1981	Монтевідео	Уругвай	2 – 1	Бразилія	Золотий кубок чемпіонів світу	-
15-7-1981	Монтевідео	Уругвай	0 – 0	Чилі	товариський матч	-
9-8-1981	Монтевідео	Уругвай	3 – 2	Колумбія	Відбір до ЧС 1982	1
23-8-1981	Монтевідео	Уругвай	1 – 2	Перу	Відбір до ЧС 1982	-
6-9-1981	Ліма	Перу	0 – 0	Уругвай	Відбір до ЧС 1982	-
13-9-1981	Ліма	Колумбія	1 – 1	Уругвай	Відбір до ЧС 1982	-
13-4-1986	Лос-Анджелес	Уругвай	0 – 1	Мексика	товариський матч	-	24'
23-4-1986	Дублін	Ірландія	1 – 1	Уругвай	товариський матч	1
16-6-1986	Пуебла	Аргентина	1 – 0	Уругвай	ЧС 1986 - 1/8 фіналу	-	60'
12-10-1988	Монтевідео	Уругвай	2 – 0	Парагвай	товариський матч	-
9-11-1988	Монтевідео	Уругвай	3 – 1	Чилі	товариський матч	-
3-5-1989	Монтевідео	Уругвай	3 – 1	Еквадор	товариський матч	-
19-6-1989	Монтевідео	Уругвай	2 – 2	Чилі	товариський матч	-
2-7-1989	Гоянія	Еквадор	1 – 0	Уругвай	Копа Америка 1989 - 1-й етап	-
4-7-1989	Гоянія	Уругвай	3 – 0	Болівія	Копа Америка 1989 - 1-й етап	-	79'
6-7-1989	Гоянія	Уругвай	3 – 0	Чилі	Копа Америка 1989 - 1-й етап	-	65'
8-7-1989	Гоянія	Аргентина	1 – 0	Уругвай	Копа Америка 1989 - 1-й етап	-
12-7-1989	Ріо-де-Жанейро	Уругвай	3 – 0	Парагвай	Копа Америка 1989 - фінальний раунд	1
14-7-1989	Ріо-де-Жанейро	Уругвай	2 – 0	Аргентина	Копа Америка 1989 - фінальний раунд	-	77'
16-7-1989	Ріо-де-Жанейро	Бразилія	1 – 0	Уругвай	Копа Америка 1989 - фінальний раунд	-	69'^[12]
6-8-1989	Монтевідео	Уругвай	0 – 0	Колумбія	товариський матч	-
27-8-1989	Ліма	Перу	0 – 2	Уругвай	Відбір до ЧС 1990	-	75'
3-9-1989	Ла-Пас	Болівія	2 – 1	Уругвай	Відбір до ЧС 1990	-
17-9-1989	Монтевідео	Уругвай	2 – 0	Болівія	Відбір до ЧС 1990	-
24-9-1989	Монтевідео	Уругвай	2 – 0	Перу	Відбір до ЧС 1990	-
25-4-1990	Штутгарт	ФРН	3 – 3	Уругвай	товариський матч	-	70'
18-5-1990	Белфаст	Північна Ірландія	1 – 0	Уругвай	товариський матч	-	60'
22-5-1990	Лондон	Англія	1 – 2	Уругвай	товариський матч	-
13-6-1990	Удіне	Уругвай	0 – 0	Іспанія	ЧС 1990 - 1-й етап	-
17-6-1990	Верона	Бельгія	3 – 1	Уругвай	ЧС 1990 - 1-й етап	-
21-6-1990	Удіне	Південна Корея	0 – 1	Уругвай	ЧС 1990 - 1-й етап	-
Усього		Матчів	45		Голів	8

Титули і досягнення

Командні

Чемпіон Уругваю (3):

«Пеньяроль»: 1978, 1979, 1981, 1981

Чемпіон штату Ріу-Гранді-ду-Сул (3):

«Пеньяроль»: 1982, 1983, 1984

Володар Суперкубка Лібертадорес (1):

«Расінг» (Авельянеда): 1988

Володар Суперкубка Інтерамерикана^[es] (1):

«Расінг» (Авельянеда): 1988

Збірні

Чемпіон Південної Америки (U-20) (2):

Уругвай (U-20): 1977, 1979

Переможець Мундіаліто (1):

Уругвай: 1981

Срібний призер Кубка Америки (1):

Уругвай: 1989

Особисті

Футболіст року в Аргентині: 1988
Футболіст року в Південній Америці: 1988
Найкращий бомбардир чемпіонату Уругваю: 1981 (17 голів)
Срібний м'яч Бразилії: 1985
У символічній збірній Південної Америки: 1987, 1988^[13]

Примітки

↑ Uruguay - League Top Scorers. www.rsssf.com. Процитовано 13 грудня 2021.
↑ Bola de Prata Winners. www.rsssfbrasil.com. Процитовано 13 грудня 2021.
↑ Supercopa Libertadores 1988. www.rsssf.com. Процитовано 13 грудня 2021.
↑ Palmarés: Supercopa Interamericana 1988. Racing Club - Sitio Oficial (ісп.). Процитовано 13 грудня 2021.
↑ South American Player of the Year 1988. www.rsssf.com. Процитовано 13 грудня 2021.
↑ Davide Rota, Dizionario illustrato dei giocatori genoani, De Ferrari, 2008.
↑ Ficha Estadistica de RUBEN PAZ -ruben walter paz- (perfil, ficha, profile, stats). www.bdfa.com.ar. Процитовано 13 грудня 2021.
↑ Sudamericanos s20: década del 70. auf.org.uy. 18 травня 2015. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 12 грудня 2021.
↑ FIFA U-20 World Cup - Previous Tournaments. FIFA.com. 8 січня 2014. Архів оригіналу за 22 січня 2014. Процитовано 13 грудня 2021.
↑ IX Sudamericano Juvenil 1979 (Uruguay). www.rsssf.com. Процитовано 13 грудня 2021.
↑ Uruguay - Record International Players. www.rsssf.com. Процитовано 12 грудня 2021.
↑ 2 місце
↑ South American Team of the Year. www.rsssf.com. Процитовано 13 грудня 2021.