Назва ромашказапозичена з російської мови, де утворена від нині забутої назви роман. Рослину в Україні здавна називали теж роман (див. також споріднений рід роман), співзвучні назви існують і в інших слов'янських мовах (біл.рамонак, рамон, пол.rumianek, чеськ.heřmánek, словац.ruman, rumanček, серб.раменак/ramenak). Походження слов'янських назв квітки остаточно не з'ясоване: здебільшого вони виводяться від латинської видової назви anthemis romana («ромашка римська»); припускається також зв'язок з нім.Hermlan, Hermelin, Hermandel, які можуть розглядатися похідними від лат.camomilla (> armamilla). Форми з кореневим у можуть бути пояснені контамінацією з прикметником рум'яний[14].
Крайові квітки кошиків язичкові, білі, серединні — трубчасті, жовті, містяться на довгому, конічному, всередині порожнистому квітколожі. Цвіте в червні — серпні.
Рослина з сильним ароматним запахом. Росте невеликими заростями або групами на подвір'ях, біля доріг, на вулицях, у садах майже по всій території України, проте на Поліссі — рідше. Культивується. Важлива лікарська рослина. Збирають суцвіття (кошики). Використовуються як потогінний, дезінфікуючий, в'яжучий, заспокійливий та протизапальний засіб. Кошики також використовують у парфумерній промисловості.
В Україні представники роду поширені як бур'яни на відкритих місцях. Серед них:
Ромашка лікарська (Matricaria chamomillaL.), нерідко культивована як лікарська рослина, зокрема у Криму і на Херсонщині. Має до 0,85 % запашної ефірної олії, антимисову кислоту, глікозиди та ін. У медицині вживають її суцвіття як зовнішній антисептичний зв'язуючий засіб для полоскання, примочок, ванн, настоянку ромашки використовують як потогінне, чай — при спазмах кишок, метеоризмі, розвільненні. Має велику жовту серединку, заокруглені пелюстки, а також довге тонке стебло та листя схоже на листя кропу.