Рой починав вчитися на геолога і паралельно грав у найрізноманітніших місцевих гуртах.
1955 року він купив у своїх однокурсників пісню «Ooby Dooby» і послав свій запис на прослуховування директору студії звукозапису «Sun Records» Сему Філліпсу. Філліпс дав добро, сказавши, що ця пісня настільки ідіотська, що приречена стати популярною. Так у 1956 році Рой почав працювати з «Sun Records».
У 1960-х його пісні потрапили до списку 40 хітів, серед них — «Only the Lonely», «Crying», «In Dreams» та «Oh, Pretty Woman».
В 1970-х роках творчість Роя Орбісона не мала популярності, успіх однак знову прийшов до музиканта у 1980-тих роках. Останній рік життя був учасником гурту «The Traveling Wilburys».
Ім'я Роя Орбісона вписано до Зали слави рок-н-ролу, журнал «Billboard» помістив ім'я Роя Орбісона на 74 місце у списку «600 найбільш записуваних артистів».
Дискографія
1961 — Roy Orbison at the Rock House
1961 — Lonely and Blue
1962 — Crying
1963 — In Dreams
1965 — There Is Only One Roy Orbison
1965 — Orbisongs
1966 — The Orbison Way
1966 — The Classic Roy Orbison
1967 — Roy Orbison Sings Don Gibson
1967 — The Fastest Guitar Alive Original Soundtrack
