У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Рибак.
Миха́йло Володи́мирович Риба́к (10 липня 1994(19940710)[1][2]; Городище, Житомирська область — 14 жовтня 2014; Одеса) — український військовик, вояк 51 ОМБр. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня.
Короткий життєпис
Закінчив ПТУ, водій-автослюсар. 2013 року демобілізувався зі строкової служби в ЗС України, працював вантажником. У квітні 2014 року за мобілізацією повернувся до війська, солдат, 51-ша окрема механізована бригада.
Довший час після контузії перебував у госпіталі, стан весь час погіршувався. 14 жовтня 2014-го помер у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону (Одеса) від важких поранень, яких зазнав у бою під Волновахою.
Похований у селі Городище, Черняхівський район.
Вшанування пам'яті
- У рідному селі відкрито пам'ятник на честь Михайла Рибака[2].
- Був згаданий першим під час запровадження ритуалу вшанування українських військовиків у Залі пам'яті.
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.
Примітки
Посилання