Ресу́рси та запа́си алма́зів —
світу (без Росії) на кінець ХХ ст. (1999) становили майже 5,2 млрд каратів. Існувала тенденція до зростання ресурсів, що виразно виявилася за попередні п'ять років, особливо після відкриття і залучення до експлуатації найбільших алмазоносних провінцій у Канаді й Намібії.
Станом на 2006 р. ресурси алмазів істотно збільшилися в основному, внаслідок недавно проведених робіт по черговій переоцінці найбільшого в світі австралійського родовища Аргайл, а також декількох родовищ Ботсвани і ПАР. На початок 1997 р. загальні запаси алмазів світу становили майже 1,2 млрд каратів[джерело?].
Табл. Ресурси і загальні запаси природних (АП) та ювелірних (АЮ) алмазів на межі ХХ — XXI ст. (млн кар.)
У межах території України встановлено три райони прояву кімберлітового і лампроїтового магматизму — корінних джерел алмазів — це північ Волино-Подільської плити. Центральна частина Українського щита та Приазовський масив і зона його зчленування з Донбасом. За перспективами виявлення промислових алмазів Кухітсько-Серхівська площа посідає провідне місце. Саме біля с. Кухітська Воля у 1975 p. було визначено перший кімберлітовий прояв в Україні. У центральній частині Українського щита поблизу м. Кіровоград на ділянках Лелеківська і Щорсівська встановлені малопотужні тіла кімберлітів і лампроїтів дайкоподібної форми. У Приазов'ї виявлено 7 кімберлітових тіл, прояви лампроїтового магматизму, значну кількість масивів ультраосновних лужних порід і карбонатоподібних утворень, а також відомі численні знахідки алмазів і їх мінералів-супутників у вторинних колекторах, представлених різновіковими (від кам'яновугільного до четвертинного періоду) теригенними відкладами[джерело?].
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}