Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.

селище Радушне
Герб Радушного Прапор Радушного
Будинок культури
Країна	Україна
Область	Дніпропетровська область
Район	Криворізький район
Тер. громада	Новопільська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA12060250020053088
Облікова картка	Облікова картка
Основні дані
Засновано	1930
Статус	із 2024 року
Площа	4,5 км²
Населення	▲ 3 788 (01.01.2022)[1]
Густота	748 осіб/км²;
Поштовий індекс	53081, 53082
Телефонний код	+380 564
Географічні координати	47°49′24″ пн. ш. 33°29′37″ сх. д. / 47.82333° пн. ш. 33.49361° сх. д. / 47.82333; 33.49361
Висота над рівнем моря	103 м
Відстань
Найближча залізнична станція:	Радушна
До райцентру:
- фізична:	5 км
- автошляхами:	15 км
До обл. центру:
- фізична:	130 км
- автошляхами:	156 км
Селищна влада
Адреса	смт Радушне, вул. Нікопольська, 7, 77-11-47
Голова селищної ради	Бондаренко Олександр Вікторович
Карта
Радушне
Радушне
Радушне у Вікісховищі

Раду́шне — селище Криворізького району Дніпропетровської області. Центр Радушненської селищної ради. Початок заселення відбувався ще в середині XIX століття. Офіційно селище засноване в 1930 році. Має статус селища з 2024 року. Населення за переписом 2001 року становило 3366 осіб. Густота 748 осіб/км². Площа селища 4,5 км². Селище газифіковане, телефонізоване.

Селище Радушне розташоване на південному заході області. Межує із південно-східними околицями Кривого Рогу. Входить до складу Криворізького району. Знаходиться за 1.5 км з правого берегу Південного водосховища. Через Радушне проходить автошлях Н23 та Придніпровська залізниця, станція Радушна. Найближчі міста та селища: Кривий Ріг (Північний Захід), Миролюбівка, Гречані Поди (Південь), Новий Шлях, Веселе, Нова Зоря (Північний Схід), Нива Трудова, Апостолове (Схід).

Селище названо в честь станції «Радушна». Офіційна назва селища — Радушне, однак більшість мешканців називають селище — Радушна.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Заселення селища пов'язане із залізничною станцією. Згідно переказів старожилів станцію збудовано десь в 1878 році. Належало поселення поміщику на прізвище Радушний. Так з'явилася станція, а пізніше — саме селище Радушне. Офіційно ж селище засноване в 1930 році.

В 1958 році селищу Радушне надано статус селища міського типу. З 1966 по 1977 роки, велось активне заселення сімей в нові квартири.

1958 р. — відкриває двері середня школа, першим директором був Соловйов Федір Іванович, 1959 р.- Радушненська амбулаторія, головний лікар — Ніколенко Алла Тимофіївна, будинок культури, бібліотека. Будуються дошкільні заклади «Ромашка», «Івушка», «Рябінка».

З 1965 р. в селищі Радушне у будівлі Будинку культури розміщується селищна рада. Її перший голова — Близнюк Максим Сазонович. Саме при ньому почалося будівництво центральних водопроводів.

З лютого 1972 року по березень 1996 року у селищній раді працює Сільгета Наталія Павлівна. У період її роботи почалися роботи по газифікації селища, відкрито нове приміщення амбулаторії, обладнано медкабінети та кімнати денного стаціонару. У 2005 році 75 років відмітили радушненці з дня заснування підприємства «Кривбаспромводопостачання». На базі колишнього КСП «Радушний» тепер організоване ТОВзІІ «Агросвіт».

На території селища діють дві церкви, одна з них парафії ПЦУ Храм Різдва Пресвятої Богородиці знаходиться на вул. Центральній, 12-А, та є Дім Молитви. Ансамбль народної пісні «Радушаночка» виборював перші місця на районних фестивалях, нагороджувався грамотами обласної, районної рад.

• Іванов Анатолій Анатолійович (1976—2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Марчук Євген Миколайович (1988—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• 
  Радушанська школа у повоєні роки
• 
  Відкриття нової школи
• 
  Радушанська ЗОШ сьогодення

Мешканці селища вживають такі назви на позначення його частин:

• Південно-східний район — «Горіхова роща»;
• Північно-східний район — «Елеватор»;
• Північно-західний район — «Моноліт»;
• Південно-східний район — «Канал»
• Центр — «Перехрестя»;
• Найпівнічніші райони — «Корея».

В селищі Радушне перейменували вул. Гайдара — Григорія Гайдара, вул. Дзержинського — Іванова, вул. Жовтнева — Карпенка, вул. Калініна — Вишнева, вул. Чапаєва — Марчука.^[3]

Список

У Радушному працюють такі підприємства:

• Радушнянська філія ВАТ «Розівський елеватор»;
• завод «Буддеталь» ВАТ «Дніпроспецбуд»;
• Державне підприємство «Криворізьке лісове господарство»;
• сільськогосподарське підприємство — ТзОВ «Агросвіт».
• ПП «ЕДВАНС КР» (Митниця;
• Автобаза Криворізьке керівництво гідромеліорації № 12;
• Підприємницький участок «Кривбасснаб»;
• Підприємницький участок «Кривбаспромводопостачання»;
• Електро підстанція «Південна»;
• Газоперекачуюча стінція «Радушне»;

Селище Радушне повністю газифіковане і забезпечене водопостачанням.

В селищі є школа (Радушанська СЗШ), дитсадок (Ромашка), селищна бібліотека, медична амбулаторія, 2 церкви (Київського та Московського патрархату), Молитовний дім, заложене місце для храму..

На території селища, встановлено три братських могил воїнів.

Через Радушне проходить автошлях Н23 та Придніпровська залізниця.

В селищі Радушне є два футбольних клуба: Ентузіаст та Радушне.

• 
  ФК Ентузіаст
• 
  ФК Радушне

• 
  Фольклорний ансамбль "Радушаночки"
• 
  Відкриття дитячого садку, після реконструкції
• 
  Пам'ятник ліквідаторам наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
• 
  Селищний будинок культури
• 
  Братська могила радянських воїнів

• Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К. : Наукова думка, 1978. — 152 с.
• Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 335

• Раду́шне // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.335

• Сайт селища Радушне
• Сайт Криворізької РДА
• Сайт Радушанської СЗШ^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.